Сповідь не може бути нагодою до осуду

Проповідь о. Миколи Мишовського на середу ХХ звичайного тижня, рік І (РКЦ).

«Того часу Ісус розповів учням таку притчу: “Царство Небесне подібне до господаря, який вийшов якось вранці найняти робітників до свого виноградника. Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника. Вийшовши о третій годині, побачив інших, які стояли без діла на ринку, і сказав їм: “Ідіть і ви у виноградник — і дам вам по справедливості”. Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев’ятій годинах, зробив так само. Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, які стояли, і каже їм: “Чому ви стоїте тут без діла цілий день?” Кажуть йому: “Бо нас ніхто не найняв”. Він каже їм: “Ідіть і ви у виноградник”. Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: “Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших”. Ті, хто прийшов об одинадцятій годині, одержали по динарію. А коли підійшли перші, то думали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію. Відтак, одержавши, нарікали на пана, кажучи: “Оці останні попрацювали одну годину, а ти прирівняв їх до нас, які винесли тягар дня і спеку”. А він у відповідь сказав одному з них: “Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною? Візьми своє і йди. Я ж хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі; хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий?” Так останні будуть першими, а перші — останніми”».

Літургійні читання — тут.