Роздуми над Словом Божим на XXVI Звичайну Неділю, рік А
Притча про двох синів, яких батько відрядив працювати у винограднику, говорить більше про батька, аніж про синів. Вона бо показує спосіб, у який Бог Отець приймає нас, своїх дітей. А спосіб дій Господа Бога щодо нас інколи нам не зрозумілий. Пророк Єзекиїл повторює слова людей, які так оцінюють Бога: «Несправедлива путь Господня!» (Єз 18, 25).
Сама притча Ісуса настільки непроста для розуміння, що дійшла до нас у двох версіях. Вони відрізняються почерговістю синів: в одних рукописах волю батька виконав перший син, а в інших — другий. Якийсь копіїст у стародавності змінив порядок синів, і нині ми вже не впевнені, як там було на початку. Тому в сучасних перекладах Біблії можна зустріти відмінності: одні переклади подають такий, а інші — інший порядок. Проте це не повинно нас непокоїти: сенс притчі залишається тим самим, незалежно від того, чи ми приймемо, що перший син навернувся, чи приймемо, що навернувя другий.
Тому що йдеться саме про навернення. Цього батько хотів від своїх синів більше, ніж декларації послуху; ба навіть більше від того, щоб вони принесли виноград із виноградника. Тому Господь Ісус запитує: «Котрий із двох виконав волю батька?» Котрий? Той, котрий опам’ятався і змінив спосіб своєї поведінки.
Однак це не все. Найбільше зворушує те, як батько розмовляє зі своїми синами. Доручає, але не примушує і не контролює. Його сини володіють свободою, і він хоче, щоб вони залишилися вільними. А якщо вони увійшли на шлях непослуху, то він хоче, щоб вони добровільно зійшли з цього шляху. Дає їм час для навернення, поводиться терпляче.
Тому і сам Ісус ні до чого не змушував священників і старших народу — Він не прийшов до них як їхній володар. Зовсім навпаки: прийшов як людина, посів низький суспільний щабель, без влади й авторитету. І коли зустрічається з тими, хто має владу, то ставить їм запитання, запрошує до мислення, повчаючи в притчах. Як людина, Він має тільки себе — не має жодних інших засобів.
Ісус, Син Божий, як людина служив іншим людям самим собою. Святий Павло написав, що Він став слугою. Не нав’язувався іншим, не кидався їм в очі, а тільки служив. У такий спосіб Син Божий став нашим Братом-слугою.
Якщо можна посунутися далі слідами притчі Ісуса про синів, посланих до виноградника, то можна продовжити її тим, що не було сказане: що Ісус є немовби третім сином цього батька. Він весь час терпляче працює у винограднику і ховається там у вигляді слуги. Коли туди прийдуть — раніше чи пізніше — неважливо: адже урожай, згідно з волею Отця, і так увесь вже зібрано цим Єдиним Сином. А тим плодом, згідно з волею Отця Небесного, є спасіння, здійснене через смерть на хресті та воскресіння Сина Божого.
фінансово.
Щиро дякуємо!
