Два об’явлення Архангела Михаїла

Католицька Церква має давню традицію об’явлень — моментів, коли надприродне проникає у повсякденне, щоб передати послання або запропонувати допомогу.

Звісно, «царицею» об’явлень за правом є Марія, і нашій історії відомі численні випадки Її об’явлень. Однак Марія — не єдина, хто об’являється у нашому світі.

Згідно з Божим Провидінням, ангели теж об’являються людям, щоби навчати, захищати, а головне — доносити Божі послання. Ці ангели-супутники можуть з’являтися особисто, — як ангел-охоронець, що рятує нас від небезпек, — але бувають і такі об’явлення, які змінюють хід історії. 

Святий Архангел Михаїл — один із тих, хто відіграв значну роль у скеруванні людства назад до Христа.

Святий Михаїл — це ангел, що здолав Люцифера і вигнав його з раю, але його робота у духовній війні досі триває. Тому він часто об’являється зі своїм мечем, вірним знаком того, що люди, які бачать його, дивляться на Божого воїна. Хоча є багато розповідей про святого Михаїла, зупинімося на цих двох історіях.

1.Монте-Ґарґано: святий Михаїл захищає вірних

На схилах гори Монте-Ґарґано в Італії є печера, відома своєю «надприродною» репутацією принаймні з давньоримських часів. Вхід у печеру був місцем культу язичників задовго до християнства, і це місце викликало у людей містичні відчуття навіть після християнизації.

У V столітті, коли Римська імперія вже розпадалася, один дворянин прийшов до святого Лоренцо Майорано, єпископа сусіднього Сіпонто, зі звісткою про дивну подію. Коли вельможа  (або, згідно з іншою версією, його слуга) пустив стрілу у бика, який загороджував вхід до печери, стріла розвернулася і полетіла назад. Почувши про це, єпископ зрозумів, що тут щось не так, і негайно наказав вірним присвятити три дні посту і покаянню.

Наприкінці третього дня святому Лоренцо об’явився Архангел Михаїл і сказав: «Знайте, що цей чоловік постраждав згідно з моєю волею. Я — Архангел Михаїл, і я хочу, щоб це місце стало місцем поклоніння на землі; я — його хранитель. Тому я вчинив так, щоб це довести».

Після цього святий Лоренцо організував молитовну процесію до входу в печеру. Враховуючи її репутацію, єпископ досі не наважувався заходити усередину, але через два роки святий Михаїл об’явився знову, щоб пообіцяти людям захист від варварської навали. Після кількох днів молитви та покаяння на армію загарбників впала сильна буря з градом і змусила їх дати спокій святому Лоренцо та його людям.

На знак подяки вони пішли до печери у процесії — і знову побачили Архангела Михаїла. Він сказав, що тепер печера освячена Богом, і попросив єпископа побудувати тут церкву. Коли святий Лоренцо вперше увійшов до печери, він побачив там вівтар і хрест і зрозумів, що Архангел виконав свою обіцянку.

Після отримання дозволу від Папи тут збудували храм, який зберігся до наших часів. Є свідчення й про пізніші об’явлення святого Михаїла у цьому місці; а камені з цієї печери вважаються сакраменталіями, які використовують під час екзорцизмів, що свідчить про велику силу Архангела Михаїла у боротьбі з нечистим духом.

2.Тласкала: об’явлення у Північній Америці

Місця об’явлень святого Михаїла переважно знаходяться у Європі. Найвідоміша святиня — це замок Святого Ангела у Римі, колись мавзолей, а тепер — пам’ятка об’явлення, що сповістило святого Григорія Великого про кінець епідемії чуми. Однак в Америці теж є місце, пов’язане з Архангелом Михаїлом.

Через століття після знаменитого об’явлення Гваделупської Діви Марії святий Михаїл об’явився молодому новонаверненому хлопцеві на ім’я Дієго Ласаро де Сан-Франциско. Як і у випадку зі святим Григорієм, воно було пов’язане з епідемією, що нищила його народ. Святий Михаїл пообіцяв юнакові відкрити у яру чудесне джерело з цілющою водою і закликав його поширити це слово.

Дієго був ще підлітком і походив з сім’ї тубільців, тому юнак не сподівався, що йому повірять, і нікому про це не розповідав. Невдовзі після першого об’явлення Дієго сам захворів на гарячку і дуже ослаб — аж раптом йому знову об’явився Архангел Михаїл.

Цього разу багато людей побачили Божого посланця у славі. Оточений білим світлом, він узяв Дієго за руку і переніс його до джерела, освітивши відповідне місце в ущелині. Дієго випив води з джерела і зцілився від хвороби. Коли святий Михаїл переніс його назад до його хатини, він виконав його наказ і почав скрізь свідчити про пережите чудо.

Та багато хто відмовлявся вірити юнакові, і з часом Дієго відчув зневіру. Однак Архангел Михаїл не відступив: він прийшов до Дієго під час Меси і докорив йому за непослух. Тоді юнак набрав води з чудотворного джерела і відніс її єпископу Пуебли. Вислухавши його розповідь, єпископ дав води кільком хворим людям — і ті зцілилися. Після додаткових досліджень чудесних зцілень побільшало, аж доки наступне об’явлення Архангела Михаїла не сповістило про кінець епідемії. Незабаром після цього у місті Сан-Мігель-дель-Мілагро збудували храм, парафіяни якого і сьогодні вшановують свого покровителя молитовними процесіями на його честь.

Ці дві історії демонструють нам велику силу святого Михаїла і нагадують, що ми повинні звертатися до нього як до могутнього і вірного супутника у цьому житті.

Переклад CREDO за: Майкл Дж. Ліхенс, Catholic Exchange