Римо-катол.: 21 вересня (свято)
Із двох Апостолів зі схожими іменами ми у травні згадували Матія, котрий не Євангеліст. А Євангеліє написав Матей.
Втім, звали його Леві.
Так буває, що люди змінюють імена — свої чи близьких — аби цим вирізнити чи вирізнитися. Форма обох схожих імен, як було згадано, пов’язана зі значенням «Божий дар», і в Біблії зустрічається рідко. Але рідко в Біблії — не значить, що два ці «Божі дари» не зустрілися у тісному гроні найближчих учнів Христа!
«Божий дар» Леві, сина Алфея, став даром завдяки Христовому покликанню. Бо для старанних-чесних-добрих-побожних юдеїв цей галилеянин, який працював «податковим інспектором» у Капернаумі, був «як грішник і поганин». І хоч би які добрі були учні, дібрані Ісусом, але вони мали свою, так би мовити, формацію. Тим більше — ті, хто підозріливо дивився на Господа, критично ставлячись до Його рішень, виборів, дій.
Митар Леві був не тільки проблемною постаттю для законників. Він був «каменем спотикання» для багатьох юдеїв, попри те, що часи земного життя Ісуса були сповнені месіанських очікувань. Месія мав прийти як цар — і юдеї це розуміли у сенсі національно-визвольної боротьби («дізнавшись, що Його хочуть узяти й назвати царем, Ісус віддалився сам на гору знов» — Йн 6,15). Ізраїль перебував під владою римлян, митарі збирали податки на користь імперії. Щоби «справжній» Месія, визволитель, та й узяв у гроно найближчих учнів служителя окупаційного режиму!!
І однак Син Божий робить «Божим даром» тих чи тих людей, не беручи до уваги тимчасові, суто людські, політичні чи юридичні уклади. Митар Леві став Матеєм, і хоч про нього (крім навернення) Євангелія не згадують, та він сам долучився до написання Нового Завіту.
Христос його покликав, він покинув усе й пішов за Ним; після гостинного прийому Равві (під час якого фарисеї дорікали Ісусові, що не дотримується Закону) Матей уже постійно був зі Спасителем. Після Вознесіння він певний час проповідував у Палестині тим, хто навернувся з юдаїзму, і для них написав своє Євангеліє (імовірно, близько 55 р.н.е.). Старався у своєму тексті показати юдеям — які певною мірою всі були вчені в Законі, — що саме Ісус є тим Месією, на якого очікував Ізраїль. Євангеліє від Матея Отці Церкви вважають першим за часом, і в каноні книг Нового Завіту воно стоїть першим. У цьому Євангелії є багато подробиць, що відсутні в інших синоптиків: довший текст Нагірної проповіді, притчі про кукіль, прихований скарб, перлину, десятьох дів. Він один описує поклоніння волхвів і різню дітей. Текст, швидше за все, був написаний арамейською, але не зберігся. Натомість грецький текст цього Євангелія містить шерег арамейських слів — можливо, перекладач не впорався з усіма труднощами.
Потім апостол подався до поган; немає точних історичних даних, куди саме. Найімовірніше, в Ефіопію. Його тіло згодом було перевезене до Італії, і нині спочиває в катедрі Салерно, в нижньому храмі, прикрашеному чудовою мозаїкою. Хоча особливої слави цей храм не має, місцем виняткових паломництв (як, наприклад, гріб св.апостола Якова) не став.
Зображується дуже по-різному, від юнака в туніці до старшого сивого чоловіка в довгому апостольському одязі. Його атрибути — постать юнака з крилами, книга і перо, сакви з грошима в його ногах.
Нижній храм у катедрі в Салерно — місце спочинку апостола Матея.