«У нас немає послання, яке ми могли би вам передати, окрім нашої духовної солідарності через молитву і присутність. Саме це та всі люди, яких ми зустріли, стали посланням для нас», — так підсумували свою подорож в Україну двоє братів Екуменічної спільноти Тезе.
Ця поїздка стала продовженням грудневих відвідин християнських спільнот і представників різних Церков, а особливо — нагодою зустрітися з молоддю, пише Vatican News.
Брати зі спільноти Тезе — Бенуа і Андреас — у телефонній розмові з редакцією інформаційної агенції Sir розповіли про 15‑денний візит до представників церковних спільнот у різних регіонах України. Вони відвідали такі міста, як Львів, Тернопіль, Київ, Житомир, Полтава, Запоріжжя, Дніпро, Харків та Коломия; зустрілися з лідерами різних Церков та спільнот: православними, греко- та римо-католиками, протестантами.
У приміщенні харківського бюро Сaritas Spes Україна. Фото: Тезе
Попередня така подорож відбулася напередодні традиційної новорічної зустрічі європейської молоді в Парижі, де було також близько тисячі учасників з України. Тоді Україну відвідав Настоятель спільноти, брат Метью, і на зустрічі молоді він ділився враженням від зустрічі з українцями, які стали для нього «живими знаками того, що світло справді може сяяти в темряві і що темрява не змогла його затьмарити».
Острови стійкості й надії
Брат Бенуа та брат Андреас відвідали Україну в дні четвертої річниці від початку повномасштабного вторгнення, наприкінці зими, позначеної особливо складними умовами життя: постійним холодом, темрявою та інтенсивними ракетними обстрілами. Брати відкрили для себе велику згуртованість українського суспільства, яке у багатьох містах подбало про створення так званих «островів стійкості» — місць, де люди можуть зігрітися та підзарядити телефони. Гості також мали нагоду на власні очі побачити ініціативи Фонду солідарності Тезе під назвою «Операція надія» та центри допомоги, що функціонують завдяки мережам «Карітас України» та «Caritas Spes».
На тлі зруйнованих будинків у Харкові. Фото: Тезе
Відповідаючи на запитання про найуразливіші верстви населення, які найбільше страждають від реалій війни, брати з Тезе наголосили на труднощах, із якими стикаються люди похилого віку, люди з інвалідністю й діти, чиє життя глибоко позначене травмами війни. «У Харкові ми побачили дуже гарну ініціативу, спрямовану на допомогу незрячим. Це проєкт, започаткований православним священником, який сам є незрячим і створив програму соціальної інтеграції не лише для ветеранів війни, але й для цивільних осіб з інвалідністю», — розповіли вони.
Під час молитви з молоддю УКУ, 2022 рік
Українська молодь як знак майбутнього миру
Подорож в Україну відкрила братам зі спільноти Тезе вражаючу стійкість і внутрішню силу людей, попри всі виклики останніх чотирьох років війни. Оскільки спільнота має особливий зв’язок із молоддю, представники Тезе мали нагоду спостерігати численні ініціативи солідарності й відповідальності молодого покоління українців. Попри велику втому та напружений воєнний контекст, вони роблять надзвичайні речі — підтримують військових і допомагають тим, хто цього найбільше потребує в тилу.
«Справді зворушливо бачити, як ті, хто пережив так багато болю, все ж беруть на себе відповідальність за інших. Це знак майбутнього — майбутнього миру; але миру, який буде також справедливістю і свободою. Адже говорити про мир непросто. Нелегко уявити майбутнє миру, коли щодня тривають атаки».
Вечір із молоддю в Києві. Фото: Тезе
Брати розповіли, що під час візиту в Україну знову побачили те, про що свідчила на молитовній зустрічі Тезе у Парижі українка Софія. Дівчина подякувала за підтримку, завдяки якій українці відчувають, що їх бачать і чують, і це допомагає зберігати живим світло віри.
«В Україні, під час кожної нашої поїздки, ми також переконуємося, що надія тут не є наївним почуттям чи запереченням страждання. Це щоденний вибір, — наголосили брати з Тезе. — Вона народжується з конкретної солідарності, зі взаємної підтримки між друзями і сусідами, зі спільної молитви, з переконання, що свобода і людська гідність зрештою переможуть насильство. Цю надію також живить упевненість у тому, що їх не забули: братня присутність, навіть проста, вже є світлом».
фінансово.
Щиро дякуємо!
