Роздуми над Словом Божим на вівторок ХХХІ звичайного тижня, рік І
Дуже відомий уривок. Що нового можемо у ньому побачити? Давайте звернемо увагу на те, о якій порі відбувається свято: ввечері.
Запрошені мали цілий день. А ще їх завчасно було попереджено.
«Ісус же сказав йому: «Один чоловік справляв велику гостину і запросив багатьох» (Лк 14, 16).
Коли нас кличуть на весілля, то повідомляють дату і місце, де буде відбуватися свято. І це не просто інформація. Вона має набагато глибший сенс. Запрошення означає, що зі мною хочуть розділити цю подію. І кого запрошують? Найближчих, найдорожчих. Тих, з ким хочеться розділити радість. Для цієї особи бронюється місце, готується їжа. На неї чекають…
І як вчинили запрошені? Кожен знайшов «поважну причину» і відмовився від пропозиції.
У грецькому оригіналі, там, де говориться, що почали відмовлятися, використане слово “παραιτέομαι”. В перекладі означає «вибачення або прохання себе звільнити». Виявляється, що гості начебто і не дуже хотіли йти на ту вечерю. І тому шукали чим би виправдатись, аби і не відмовити, і не піти.
З ким так поводяться? З особою, яку хочуть тримати на відстані. Важливо підтримувати стосунки, але такі собі — «про всяк випадок». Так би мовити, «резерв». Може колись нам знадобиться допомога цієї особи …
Час зустрічі з важливими людьми записується у щоденник, щоби її не пропустити. Для тих, кого люблять, завжди знаходять час.
То може причина в тому, що запрошеним було байдуже?.. Натомість ті відкинуті бідолахи тільки й мріяли про крихти хліба. І трошки уваги…. Може саме тому й «незаслужено» потрапили на той бенкет…
І може справа зовсім не у волах, полях і наречених, які чекають. Адже ці питання можна було залагодити вдень. Мабуть, все ж таки, питання у пріоритетах.
Чи важливо для мене зустрітись з Богом на молитві? Чи може все таки мені важко Йому відмовити, бо боюсь, що покарає, але скоріше спішу до моїх волів і землі?
Ви записали в своєму діловому щоденнику час зустрічі з Богом у Його Слові?