Роздуми над Словом Божим на І неділю Адвенту, рік Б
Коли Ісус вознісся на небо, то залишив кожному його обов’язки і завдання. Разом із ними ми отримали Святого Духа. Ми постійно маємо пильнувати себе, очікуючи другого приходу Христа. Ми не можемо знати, коли ця зустріч станеться: коли ми ще будемо дітьми, дорослими чи вже у поважному віці. Це закрито для всіх і відомо тільки Богові Єдиному. Мабуть у кожного з нас буде свій час зустрічі з Владикою неба і землі.
Що ж означає слово «пильнуйте»? Чи означає це, що мені потрібно перестати спати вночі, щоб пильнувати? Тоді я матиму синці під очима і буду зовсім непродуктивним. У Євангелії від святого Матея міститься уривок, де він описує випадок з учнями Ісуса, які заснули в момент чи не найбільшого випробування для Ісуса: «І, прийшовши, і знову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були» (Мт 26, 43). Так сталося усі три рази, коли Ісус відходив на молитву. Виявляється, що духовна витривалість найбільше зникає тоді, коли вона найбільше потрібна! Наприклад, пильнувати за маленькою дитиною означає передбачати небезпеки, які можуть бути, і усунути їх або захистити дитину від них, якщо це можливо. Так і в духовному світі: набагато важче протистояти гріху, ніж попередити його дію.
Уривок Євангелія від Марка нагадує притчу про таланти (чоловік, який від’їхав і залишив свій дім), описану Євангелістом Матеєм. Мені приємні слова Ісуса, коли Він називає земну Церкву, як і моє серце, своїм домом. Найголовнішою людиною у домі залишився вартовий. Це людина, яка слідкує за тим, хто входить у дім, веде спілкування та слідкує за порядком. Здається, не така вже й важка праця. Але вона найвідповідальніша, бо від правильності її виконання залежить життя усього дому. Хоч би який фах я мав, хоч би чим займався, моє ставлення до своїх обов’язків формує життя дому. Можу я піти на каву, якщо моїх послуг чекає людина? Можу я знехтувати правильністю заповнення документів? Можу я дозволити собі зловживати авторитетом на роботі, у сім’ї? Влада, праця і відповідальність — це те, що нам залишив Ісус, щоб ми пильнували до часу Його повернення.