В ООН триває праця над звітом, як держави виконують Програму розвитку-2030, яка передбачає виконання шерегу зобов’язань, зокрема в царині політики рівноправ’я та сексуального і репродуктивного здоров’я.
Інститут Ordo Iuris представив свою думку Комісії ООН, вказуючи, що в міжнародному законодавстві не міститься підстав для поняття «права на аборт», натомість є виразні підстави для захисту права кожної людської істоти на життя, включно з ненародженими дітьми.
В Економічній і соціальній раді ООН (ECOSOC) триває праця над черговим звітом, який оцінить виконання країнами всього світу Програми дій Міжнародної конференції з народонаселення та розвитку в Каїрі 1994 р. Ця Програма дій містить кілька широкомасштабних постулатів стосовно прав людини, економічної, кримінальної, соціальної та імміграційної політики, зокрема — співпраця дежрав у царині подолання насильства щодо жінок, гарантування рівноправності статі, продидія бідності, а також захист так званого сексуального і репродуктивного здоров’я. Зокрема цей останній постулат є суперечливим, бо його можна інтерпретувати як веління легалізувати аборти у державах, які ще захищають життя ненароджених. Чимало постулатів, сформульованих у Програмі дій 1994 року, були повторені в резолюції Загальної асамблеї ООН у 2015 році. «Агенда-2030» представляє 17 загальних цілей для реалізації міжнародній спільноті в царині поліпшення становища людства, планети, добробуту, миру і міжнародного партнерства. В Агенді-2030 повторено постулати щодо охорони сексуального і репродуктивного здоров’я.
Читайте також:
ООН використовує пандемію для пропаганди абортів
Хоча постулати, сформульовані у Програмі-1994 і частково повторені в Агенді-2030 не є формально зобов’язувальними на рівні міжнародного права, однак вони мають характер політичних зобов’язань, які держави намагаються виконувати мірою своїх можливостей. Виконання Програми каїнської конференції та Агенди поточно моніторить Комісія з питань популяції та розвитку, що діє в межах ECOSOC. Комісія складається з 47 представників держав-членів ООН, яких Економічна і суспільна рада обирає на 4‑річний термін.
Навесні майбутнього року має відбутися 57 сесія Комісії з питань популяції та розвитку. Там відбудеться обговорення прогресу у виконанні Програми-1994 та Агенди-2030, а звіт буде наданий Економічній та соціальній раді — одному з найважливіших органів ООН, установлених Хартією об’єднаних народів. Рада сформулює офіційні постулати на адресу держав-членів, які на практиці — попри відсутність формальної зобов’язувальної сили — мають бути взяті до уваги з огляду на авторитетність цього органу.
Інститут Ordo Iuris представив Комісії свою думку щодо планованої сесії. Автори подання стверджують, що з поняття «сексуального і репродуктивного здоров’я» не повинно бути виведене «право на аборт», яке не має жодних юридичних підстав у зобов’язувальних міжнародних трактатах. Аборти не можуть розглядатися ані розумітися як умова «врівноваженого розвитку» чи соціальної справедливості, а тільки як драма матері та її ненародженої дитини. Замість цього уряди повинні — згідно з рекомендаціями, викладеними у Програмі дій — «вжити належні кроки задля допомоги жінкам в униканні абортів, які жодною мірою не повинні бути промовані як метод планування сім’ї». Внаслідок цього ООН не повинна ставити в залежність надання матеріальної та фінансової допомоги державам, що розвиваються, від легалізації та промоції абортів і контрацепції (що траплялося в минулому).
Читайте також:
ООН пропагує аборти під прикриттям боротьби з голодом
У своєму документі Інститут також вказав на позитивну і фундаментальну роль сім’ї як основної клітини суспільства, яку не можна розглядати як загрозу для автономності жінки, але як корисну для неї цінність. Ordo Iuris звертає увагу також на дотримання принципу субсидіарності у забезпеченні прав людини, повагу до конституційного самовизначення держав-членів та доконечність противитися гендерній ідеології, яка розмиває межі поняття статі, щоразу частіше створюють загрозу для прав жінок. Прикладом такої загрози є справа Адама Брайсона, засудженого 2023 року у Великій Британії за зґвалтування. Після процесу Брайсон «почав себе ідентифікувати як жінка», через що був скерований до жіночого карного закладу, попри очевидну загрозу, яку становив для жінок. Британська влада змінила це рішення тільки після того, як вибухнув медіальний скандал.
Користуючись консультативним статусом неурядової організації, акредитованої при ECOSOC, Інститут Ordo Iuris поточно відстежує діяльність інституцій ООН у царині прав людини, звертаючи особливу увагу на документи, що загрожують праву на життя від зачаття до природної смерті, праву на свободу совісті і релігії або суверенності держав.
фінансово.
Щиро дякуємо!
