Молитва з наміром, щоб усе, що мені сьогодні трапиться, ввірити Богові.
Боже Всемогутній, любий мій Тату! Все, з чим я буду змушений сьогодні зіткнутися, всілякі турботи, всі гризоти, всі завдання, але також і всі радощі, успіхи і здобутки віддаю Тобі.
На сьогодні я вибираю, щоби в усьому Тебе прославляти. Я вибираю, щоби в усіх моїх можливих діях шукати Твоєї волі. Бо я хочу бути сильний Твоєю силою.
Тобі ввіряю всі мої прагнення, всі мої очікування, все те, що я називаю «моїм». І хочу для себе того, що Ти мені приготував. Я приймаю зі смиренням і любов’ю все те, чим Ти хочеш мене сьогодні випробувати. Приймаю з любов’ю і смиренням усе, що мене сьогодні спіткає.
І я не буду вірити в підшіптування мого розуму, що сьогодні станеться «щось погане», або що «щось має статися». Бо хочу провести цей день як дитина, яка знає лиш те, що вона в обіймах коханого Татуся, якому довіряє безмежно. Яка вірить, що все, що їй трапиться, — тільки добре, навіть якщо не розуміє, «чому», «нащо» і які будуть цьому наслідки. Дитина, яка вірить цілою собою.
Так я хочу прожити сьогоднішній день — хочу провести його у прославленні свого Отця. У прославленні Того, Хто мене створив.
І щоразу, коли відчую, що мене охоплює тривога, страх, жах або невпевненість, — я згадаю про це своє рішення на нинішній день. Про те, що коли ці емоції з’являється, — це означає, що я знову дивлюся на себе. А я вибираю сьогодні дивитись на Бога. І в Ньому покладати всю свою надію. І коли я роблю це одразу ж — страх поступається місцем любові та спокою, умиротворенню, яке плине з Того, Хто всім цим наповнений.
Отож, Найсвятіший Отче, дозволь мені саме так провести цей сьогоднішній день.
У Твоїх обіймах.
У Твоєму мирі.
У Твоїй любові.
Амінь.