9 лютого — літургійний спомин св. Аполлонії, діви і мучениці (в українських Церквах не згадується), та її співтоваришів-мучеників Метрана, Квінти і Серапіона.
Аполлонія була дияконисою в ранній християнській Церкві, коли під кінець 248 чи на початку 249 року в Александрії, де вона жила, почалися переслідування християн. Там за часів кесаря Филипа один ворожбит розбурхав ворожість щодо християн. Аполлонію під час тих погромів піддали тортурам (зокрема, вибили зуби) і погрожували живцем спалити на вогнищі, якщо вона не зречеться віри у Христа. Однак вона відмовилася це зробити, а після короткої молитви сама кинулась у вогонь.
Опис мучеництва св. Аполлонії містить лист св. Діонісія, єпископа Александрійського, який у своїй «Церковній історії» цитує Євсевій Кесарійський. Можливо, єпископ Діонісій був наочним свідком тих подій, і вже напевно він знав таких свідків. В одному з фрагментів цього листа міститься опис мучеництва св. Аполлонії. Читаємо там:
«Аполлонія була похилою віком. Однак погани, на зважаючи на це, кинулись на неї, розбили їй обличчя та повибивали всі зуби. Потім натовп, розшалілий від жадання крові, розпалив вогнище перед містом і пригрозив Святій, що її спалять живцем, якщо вона не вимовить хули на Христа. На це Свята попросила хвилину для роздумів, а потім, готова до жертви, сама у вогонь кинулася і згоріла».
Культ Аполлонії на Заході прищепив Руфін з Аквілеї. У багатьох місцях західної і центральної Європи донині зберігаються її гадані реліквії. Культ св. Аполлонії знайшов відображення в численних легендах, а також у багатьох творах мистецтва (зокрема у XV ст.) і в народній побожності.
Свята Аполлонія — покровителька зубних лікарів, а також її прикликають під час зубного болю. В іконографії її представляють як молоду жінку з пальмою мучеництва та обценьками або кліщами, в яких вона тримає зуб. Її атрибути — корона, книга, пальма мученика і вогнище, на якому вона згоріла.
Фото за: italianartsociety. org
Переклад CREDO за: Stanisław Tylus Sac
фінансово.
Щиро дякуємо!
