Розділити застілля із Богом

Роздуми над Словом Божим на четвер ІІІ Великоднього тижня

Тіло Ісуса Христа стає хлібом після того, як Він вмирає на Хресті. Тільки після того, як Ісус приносить за нас і за наші гріхи жертву свого Життя Богу Отцеві — лише після цього ми можемо споживати Його Тіло в Євхаристії. Коли у Старому Завіті євреї приносили жертву, то частину з того, що приносили, вони споживали самі; інша частина спалювалась. Таким чином людина через жертву наче сідала за один стіл із Богом (чи з божеством, якщо йдеться про язичників). Розділити з кимось хліб, свою трапезу, — це промовистий стародавній знак, який означає дружбу, прийняття тим, із ким розділяєш свій хліб.

У сьогоднішньому Євангелії Ісус говорить нам, що ініціатором Євхаристійної трапези є сам Бог Отець: «Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, який Мене послав, не притягне його». Це не тільки людина прагне, свідомо чи не свідомо, поєднатися наново з Господом: Він сам є ініціатором нашої зустрічі і перший звертається з пропозицією про дружбу. В Євхаристії Ісус Христос сам стає для нас поживою. Не лише ділиться чимось своїм, а віддає все, що можливо: своє Тіло і Кров.

Євхаристія є знаком безмежної любові Бога до нас. Його любов прагне єднатися з нами, єднатися так глибоко і тісно… Якою ж великою є ця любов!