Роздуми над Божим Словом на суботу ІІ Великоднього тижня
Зверніть увагу, які дивні часи переживали перші християни! Євангеліст Лука говорить, що кількість учнів зростала з кожним днем (пор. Діян 6,7). Скільки було навернених, можна тільки здогадуватися, якщо тільки за один день завдяки проповіді Петра увірували три тисячі людей. Послухаймо тепер фрагмент із Діянь Апостолів (Діян 6, 1-7):
Тими днями, коли зростала кількість учнів, почалися нарікання елліністів на юдеїв, що, мовляв, їхніх вдів занедбують при щоденному служінні.
Скликавши громаду учнів, Дванадцятеро сказали: «Не годиться нам, облишивши Боже Слово, прислуговувати при столах. Виберіть, брати, з-поміж вас добре засвідчених сімох мужів, сповнених Духа та мудрості, й ми поставимо їх на це служіння. Ми ж постійно перебуватимемо в молитві та служінні слова!»
Всій громаді сподобалося це слово. І вони вибрали Стефана — мужа, сповненого віри і Святого Духа, Филипа, Прохора, Никанора, Тимона, Пармена і Миколу, прозеліта з Антіохії. Їх поставили перед апостолами, і, помолившись, ті поклали на них руки.
А Боже Слово росло; кількість учнів у Єрусалимі дуже множилася; також і серед священників дуже багато були слухняними вірі.
Святий Лука особливо звертає нашу увагу на одну деталь: «Серед священників дуже багато були слухняними вірі» (Діян 6,7). І це важливе зауваження. Адже коли Ісус ходив по землі, більшість юдейських священників відкинули Його і, змовившись із книжниками та фарисеями, вимагали хресної смерті Христа. Тому важко уявити, який переворот у мисленні пережили служителі Старого Завіту, щоб увірувати в Христа і прийняти Його Новий Завіт. Тепер їхні жертви стали неактуальні, але потрібна була молитва й ламання хліба — Євхаристія.
Сакраментальне священство — великий дар для кожного християнина. Через служіння священників Господь народжує нас до нового життя у Хрещенні, відпускає гріхи у Сповіді, перетворює хліб і вино у свої Тіло й Кров у Євхаристії, благословляє та освячує в інших Таїнствах і обрядах. Та водночас служителі Церкви залишаються звичайними людьми — людьми грішними й слабкими. Тому необхідно невпинно молитися за них, підтримувати, допомагати в потребах і бути активними учасниками парафіяльного життя. Не варто критикувати за їхніми спинами, ображатися на промахи й різкі слова — це не приводить до позитивних наслідків. Краще моліться про їхню святість і вірність покликанню. Але якщо Господь кличе вас торкнутися якогось важливого питання, то покличте на допомогу Святого Духа, а потім спробуйте поговорити з тим священником, якого це питання стосується. Подумайте разом, що можна зробити на славу Бога і для блага парафіян.
«Господи, дякую Тобі за священників, яких Ти поставив на моєму шляху. Святий Духу, наповнюй серця наших пастирів, щоб вони безстрашно проголошували Боже слово та служили за прикладом Христа, Доброго Пастиря».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
