Подивіться уважно на фотографії призерів, що стоять на олімпійських подіумах. Очевидно, що золотий призер матиме щасливе, повне ейфорії обличчя. А от бронзовий призер зазвичай виглядає щасливішим за срібного: хоча срібний виступив краще, але він менше задоволений собою.
Це легко пояснити. Срібний призер порівнює себе з кимось, хто був кращий за нього, через що він не здобув першого місця. Натомість бронзовий призер порівнює себе з тими, хто не здобув ніякої нагороди і кому не випало радості опинитися на подіумі.
Це змушує замислитися про конкуренцію в освітній системі та серед молоді. Часто можна почути, як учні або студенти зітхають: «Це не має сенсу; я ніколи не зможу це зробити». Навіть студенти, що готуються до серйозних іспитів, змушені боротися з такими внутрішніми думками, які їх демобілізують та знеохочують. Наше середовище пронизане поєднанням надмірно конкурентного духу і напруженості, викликаної постійними порівняннями.
Порівняння ослаблюють
Є певне непорозуміння щодо того, яке місце ми відводимо конкуренції у нашому житті. Розглядаючи її здебільшого як здорове джерело енергії, каталізатор прогресу чи самовдосконалення, ми не помічаємо її основної рушійної сили: порівняння. Частіше йдеться про перевершення інших, аніж про вдосконалення себе. Але, постійно порівнюючи себе з іншими, ми, у кінцевому підсумку, постійно дивимося на себе з осудом.
Якими можуть бути критерії нашої оцінки? Результати діяльності інших, їхній соціальний статус чи навіть зовнішній вигляд — список нескінченний. Кінцевий критерій — це ідеальна модель, сформована на підставі надмірно прикрашених та нереалістичних образів, що буквально забруднюють наш внутрішній Всесвіт. Немає нічого ефективнішого аби зруйнувати впевненість у собі. Не породжуючи впевненості, порівняння натомість підсилюють невпевненість, адже мій передбачуваний критерій цінності завжди буде зовнішнім, мінливим, а тому — недосяжним.
Здорова конкуренція базується на вдячності
Що можна сказати про конкуренцію тим, хто довірився нам і хто прагне досягти успіху у тому, що робить? Конкуренція буває здоровою лише в тому випадку, якщо з неї усунуто токсичний елемент порівняння з іншими, замість якого натомість пропонується подяка ближнім. Потрібно зважати на все, що я винен іншим, усвідомлювати, що я можу на них розраховувати, бути їм вдячним: таке ставлення до інших зміцнює впевненість у собі, пожвавлює надію на успіх, дозволяє уникнути надмірного прославлення самого успіху і пом’якшує наслідки невдачі.
У глибині душі ніхто не хоче, щоб його любили за самі лише його досягнення. Тому варто поставити молоду людину перед очима Бога, який у таємниці молитви буде постійно говорити їй про те, що вона незрівнянна, унікальна, дорогоцінна та значуща — саме така, якою вона є.
Переклад CREDO за: Jeanne Larghero, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
