Цьогоріч Вербна (Квітна) неділя за східним календарем випадає на 28 квітня. Це велике свято у християнському році відноситься до числа дванадесятих.
Нещодавня календарна реформа у багатьох українських Церквах східного обряду допомогла нарешті подолати двотижневий розрив у святкуванні спільних та сталих свят. Однак пасхалія (обчислення дня Воскресіння Христового) іще залишається окремою. В Україні повністю на григоріанський календар перейшла тільки Мукачівська греко-католицька єпархія, яка є Церквою sui iuris (свого права). Глава УГКЦ заявив, що хоче зберегти єдність із православними. Вселенський (Константинопольський) патріарх Варфоломій, почесний очільник світового православ’я, вітаючи християн західного обряду з Великоднем, зазначив нещодавно, що святкувати порізно унікальну подію Воскресіння — нелогічно, і висловив сподівання на те, що досягти бажаних змін вдасться у Ювілейному 2025 році, коли християнський світ відзначатиме 1770-річчя Нікейського Собору.
За євангельським переданням, коли Ісус Христос воскресив із мертвих Лазаря, люди, які бачили це, повірили, що він воістину Божий Син. Коли Ісус в’їжджав на віслюкові до Єрусалима, то люди, вшановуючи його, встеляли дорогу своїм одягом, а також вітали пальмовим гіллям.
В Україні таким деревом стала верба, тому в народі це свято називають Вербною неділею, святкують її за тиждень до Великодня.
Свято в Єрусалимі водночас стало передвісником страждань Ісуса – за кілька днів Його розіп’яли. Тому наступний за Вербною неділею тиждень називають Страсним. Упродовж Страсного тижня утримання від скоромної їжі повинно бути особливо суворим.
У цей день Церква згадує царське прославлення Ісуса Христа перед Його хресною смертю для того, щоб показати, що страждання Спасителя були добровільні.
Церковні служби у цей день продовжують служби Лазаревої суботи. На всеношній свята читаються пророцтва Старого Заповіту про Царя-Месію разом із євангельськими розповідями про вхід Христа до Єрусалима. На утрені благословляють (святять) гілки, що їх віруючі тримають у руках під час усієї служби. Це свідчить, що вони зустрічають Господа, який невидимо гряде, і вітають Його як Переможця пекла і смерті, тримаючи в руках «знамення перемоги» — верби з запаленими свічками.
У народі вірять – освячена верба має цілющу та очисну силу: символічне биття освяченим гіллям оберігає від хвороб. В цей день дітей легенько «гладять» гілочкою лози, а коли б’ють, то примовляють: «Не я б’ю, верба б’є, за тиждень — Великдень».
Освячені «котики» встромляють за образи та зберігають протягом року до наступних Великодніх свят.
фінансово.
Щиро дякуємо!
