Як християни, ми знаємо, що нам слід молитися щодня, і щонайменше кожної неділі ми маємо відвідати Месу і провести певний час у молитві.
Однак у нас не завжди виходить регулярно молитися, й іноді наші міркування ґрунтуються на світському ставленні до молитви.
Можливо, ми навіть не усвідомлюємо, що маємо таке ставлення до молитви, але якщо ми заглибимося у власну душу, ми можемо відшукати там перешкоди для молитви, які перераховує Катехизм Католицької Церкви.
1.Молитва не продуктивна
Дехто вважає, що «правда — це нібито цінності виробництва і продуктивність (а молитва непродуктивна, і тому непотрібна)» (ККЦ, 2727).
У сучасній культурі «час — це гроші». Якщо ми непродуктивно використовуємо свій час, то витрачаємо день намарно.
Ось чому дехто з нас може нехтувати молитвою, оскільки вона не дає нічого, що допомагає нам у фізичній сфері. Молитва не має негайного результату, тому ми не хочемо молитися, вважаючи це марною справою.
Щоб побороти цю тенденцію, нам потрібно розпізнати прихований плід молитви і те, як вона впливає на духовний світ. Ми можемо не бачити наслідків нашої молитви, але якщо ми довіряємо Богові, ми знаємо, що за лаштунками Він робить щось визначне.
Читайте також: 4 помилки, яких слід уникати, думаючи про молитву
2.Молитва — це дискомфорт
Для декого «хтивість та вигода — це немов критерії правдивості, добра і краси (а молитва, «любов Краси» [φιλοαλία], захоплюється славою Живого та Правдивого Бога)» (ККЦ, 2727).
Щиро кажучи, молитва зазвичай не приносить нам фізичного задоволення. До того ж, це не так цікаво, як скролити стрічку соцмереж у телефоні й переглядати відео на Ютубі. Зазвичай наші почуття не спрямовані у позитивний бік, а тіло потерпає від дискомфорту. Від тривалого перебування навколішках, стояння або навіть сидіння молитва негативно впливає на наш організм.
Це може бути перешкодою для нас, оскільки ми можемо спокуситися мирською думкою, що мали би почуватися прекрасно.
Якщо ми хочемо досягти успіху в молитві, нам потрібно визнати, що молитва може бути незручною, але ми можемо поєднати наші страждання з Богом і дивитися на Ісуса як на найкращий приклад молитви.
3.Молитвою голодних не нагодуєш
Деякі люди, «протиставляючи молитву активізмові, уявляють її як втечу від світу, (тимчасом християнська молитва не є ні відверненням від історії, ні втечею від життя)» (ККЦ, 2727).
Нам може здаватися, що молитва відводить нас від світу і не робить того, чого хоче від нас Ісус — наприклад, не годує бідних.
Таким чином, молитву сприймають як втечу від світу, як щось, що змушує нехтувати необхідною до виконання роботою.
Однак такі люди, як Мати Тереза, молилися принаймні годину щодня, вважаючи молитву «паливом», необхідним для активної діяльності у світі.