Реколекційна спільнота — як мініатюра Церкви: Бог є другом нашого повсякденного життя

24-26 травня 2024 р. у Старому Скалаті, в чернечому домі Сестер Францисканок Служебниць Хреста відбулися кармелітські реколекції для хлопців.

«У католицьких медіа є багато оголошень для духовного розвитку: людей, сімей, рухів, спільнот, дітей, молоді. Це інвестиція в майбутнє суспільства; зміцнення християнської позиції людей, які передадуть іншим надію, побудовану на Христі. Ми постійно сподіваємось на припинення війни. Загоєння ран, завданих війною, відбуватиметься на різних рівнях. Одним із них буде духовне відновлення, і важливу роль у ньому відіграватимуть люди, які свідчать про перемогу Спасителя над злом», — вказує о. Рафал Мишковський OCD.

Кармелітські реколекції для юнаків — одна з таких пропозицій. У травневих реколекціях взяла участь немала група: 12 учасників. Наймолодшому було 14 років, найстаршому — 23. Реколекції, як зазначив один з учасників, є мініатюрою життя Церкви, а також мініатюрою самої Церкви в Україні. Більшість хлопців були з Бердичева, двоє з Кам’янця-Подільського та один зі Львова.

Провідною думкою цих духовних занять було гасло: «Господи, Ти моя скеля». Конференції розглядали такі теми: життя як дар і завдання; мужність ставати самостійним, розвиватися, боротися з гріхом; бути впевненим у допомозі Христа. Реколекції розпочались у п’ятницю, 24 травня, ввечері вступною конференцією та представленням учасників. Після Святої Меси був час на особисту молитву в тиші, а після вечері відбулася молитва Розарію за Україну. Суботній день розпочався зарядкою в монастирському саду, яка завершилась молитвою прослави на пагорбі над будинком. Під час Святої Меси хлопці брали активну участь і дуже гарно співали, що окремо відзначив реколекціоніст. Опісля в програмі був футбол, пообідня конференція, адорація Пресвятих Дарів, а після вечері ще перегляд фільму, обговорення біля вогнища і пізній Розарій, о 23‑й годині. Неділя розпочалася ранковою молитвою і Святою Месою, а після сніданку учасники ділилися враженнями та думками. Наприкінці зустрічі хлопці з великою радістю били у дзвони в парафіяльному храмі. Чималенькі дзвони, встановлені на окремій дзвіниці перед храмом, вони приводили в рух традиційним способом — за допомогою мотузок.

Дім сестер-францисканок у Старому Скалаті зазвичай є місцем терапії для дітей із вадами зору та їхніх родин. Для учасників реколекцій цей осередок «став місцем досвіду, що Бог є другом нашого щоденного життя», як сказав один з учасників.