Роздуми над Словом Божим на спомин св. Варнави
Євангеліє у день спомину апостола Варнави дуже енергійне: постійно повторює про шлях, дорогу, подорож. Про зупинку говориться мимохідь, як ніби завдання учнів Христа — не зупинятися надовго. Вони несуть мир, несуть зцілення, життя. І йдуть легкі, без непотрібного багажу. Бо «наблизилося Царство Небесне» — це головна мета їхньої подорожі та причина легкості, а також джерело сили життя.
Життя християнина може стати легким і перетворитися на подорож, якщо пам’ятати про постійну близькість Ісуса, в якому Небо стало близьким до людей. Лише зустріч із живим Ісусом — єдиним посередником між Богом і людьми — може оживити нас і вирядити в дорогу. Щоб передавати життя іншим необхідно самим черпати з його джерела, бо сила ця не від нас, а від Бога. Сьогоднішній день — етап моєї подорожі.
Господи Ісусе, який діяв через своїх апостолів і в них! Прошу Тебе, нехай проголошуване Тобою Боже Царство стане близьким для мене, щоб і я став Твоїм учнем — легким, відважним і постійно подорожуючим. Дай сьогодні бути Твоїм апостолом!
фінансово.
Щиро дякуємо!
