«Отримали більше, ніж просили»: святі Йоаким і Анна

Римо-Католицька Церква відзначає 26 липня спомин святих батьків Богородиці — Йоакима й Анни. Східний обряд відзначає їхній спомин 9 вересня, наступного дня після свята Народження Пресвятої Діви Марії (Різдва Богородиці).

Історія цього спомину (а в 1522 році — навіть свята) досить складна, з огляду на те, що Святе Письмо не говорить про батьків Діви Марії ані слова. Все, що нині можна сказати про них, виводиться з «народної побожності». Люди так прагнули заповнити очевидні інформаційні діри в подіях навколо Ісусової Доброї Новини, що створили кілька апокрифів. Ці писання й перекази не увійшли до канону Святого Письма, коли Церква його створювала (адже Біблія не впала нам із неба «в готовому вигляді», її соборно уклала рання Церква). Однак вони залишились як традиція Церкви, і стали основою для подальших роздумів і повчань.

«Будьмо вдячні святому подружжю Йоакима й Анни, які були вірні Богові у своїх молитвах, не захиталися, вірили до кінця, що Господь почує їхні благання, й отримали більше, як сподівалися! Просили дитя — і народили дівчинку, яку сам Бог-Отець вибрав на Матір свого Сина», — сказав архієпископ Ігор Возьняк, митрополит Львівський УГКЦ. Саме це можна сказати про кожного віруючого: він отримує більше, ніж сподівався, бо можливості й щедроти Бога перевищують будь-які наші благання.

Анна

Єврейське стародавнє ім’я Анна — яке можна би вимовляти hАннаh, бо воно має придихове h у написанні — означає «благодать». І воно було переважно чоловічим ім’ям (згадаймо первосвященників Анну і Каяфу). Натомість апокрифічна, небіблійна, але поширена в народній побожності постать матері Пресвятої Діви вплинула на сприйняття цього імені так, що воно стало виключно жіночим.

Апокрифи також кажуть, що Анна дуже довго не могла мати дітей, і вони з чоловіком десятиліттями вірно молилися до Бога про дар потомства. За написаним в апокрифах, Анна народила Марію, коли їй було вже 45 років. Навіть для наших часів, коли якість життя змінилась і молодість «подовжилася», це пізнувато для перших пологів; а в давні часи, коли заміж виходили ще підлітками, це взагалі було фактично «на схилі літ». Тому до святої Анни, до її ікон, храмів і санктуаріїв, так часто приходять із молитвами жінки, що не можуть зачати або виносити дитину.

Також свята Анна є покровителькою (жінок загалом) матерів, вдів, незаміжніх дівчат і вагітних жінок, бездітних подружжів, помічницею під час пологів, а також, звісно, покровителькою бабусь.

Відомості про Анну і Йоакима християни черпають із церковної традиції, яка має джерелами такі апокрифи, як Протоєвангеліє Якова (ІІ ст.), Євангеліє від Псевдо-Матея (VI ст.) і Книга Різдва Богородиці (VIII ст.). За цими даними, Анна походила з роду Давида і жила у Віфлеємі Юдейському. Народження дитини їй заповів ангел Господній. Після днів очищення — через 80 днів після народження дівчинки — Анна, за юдейським законом, принесла Марію до храму, пожертвувати Богові. Після заручин Марії з Йосифом Анна жила разом із ними, аж до смерті в глибокій старості.

Йоаким

Ім’я цього «дідуся Ісуса» (тільки за тілом, тому це не теологічне визначення) складається з двох частин: Jeho — Бог, і  jaqim — «підносити». Повне звучання — це Єhоякім (יהוֹיָקִים), від чого в українській вимові залишилося простонародне «Яким». Це одне з так званих теофорних, «богоносних» імен, яке означає «Бог зміцнить, укріпить, піднесе, утішить». Як кажуть згадані апокрифи — за бездітність, яка у юдеїв вважалася знаком ганьби, Йоаким з Анною натерпілися немало зневаги від родичів, близьких, ба навіть від священників у єрусалимському Храмі.

Йоаким нібито походив із заможної родини з Назарета в Галілеї; міг також походити з роду Давида. Після численних прикрощів від людей Йоаким подався в пустелю, щоби там постити й молитися 40 днів. Там йому явився ангел, який сповістив, що в них народиться дитина. Ангел велів назвати її Марією і сказав, що це дитя буде «радістю землі». Йоаким помер через кілька років після народження довгожданої дитини (а Марія, як пам’ятаємо з тих-таки апокрифів, була ще в дитячі роки введена у Храм, де зростала до літ своєї юності й заручин із Йосифом).

Культ батьків Приснодіви Марії розвивався паралельно з Її культом, і ставав темою для виховних проповідей зі століття в століття.

Вихователі

Незалежно від того, як насправді звалися батьки Богородиці, зрозумілим є, що вони у Неї були, і що принаймні Її матір мала походити з роду Давида — щоб народження Божого Сина було, за єврейським розумінням, споріднене з царем, і так сповнилося пророцтво про паросток Єсея (дід царя Давида) та походження Месії з роду і дому Давида. Церква вбачає в цьому подружжі насамперед земних вихователів Матері Спасителя. З погляду Церкви, особливо важливим завданням для батьків та дідусів є прищеплення дітям та онукам любові до Бога: переказування їм релігійного знання, вкорінення їх у християнську побожність і культуру. Правильне виховання — це антидот проти отрути підліткових бунтів та відкинення віри у пізніші роки життя. Однак потрібно пам’ятати, що виховання — це процес, а не одноразова дія, тому воно вимагає витривалості й послідовності. Як сказав св.Йоан Павло ІІ, перебуваючи у 1983 році в Польщі, на Горі св.Анни, — «Син Божий став людиною, тому що Марія стала Його матір’ю».

Молитва Бенедикта XVI за дідусів і бабусь,
надіслана на VI Всесвітню зустріч сімей у Мексиці
(15-17 січня 2009 року)

Господи Ісусе, Ти народився з Діви Марії, доньки святих Анни і Йоакима. Поглянь із любов’ю на дідусів і бабусь в усьому світі. Оберігай їх! Вони — багатство для родин, для Церкви і для цілого суспільства. Підтримуй їх! Коли подовжуються їхні літа, нехай вони надалі залишаються для своїх родин міцними опорами євангельської віри, стражами шляхетних сімейних цінностей, живими скарбницями стійких релігійних традицій. Вчини, щоб вони, як учителі мудрості й відваги, переказували майбутнім поколінням плоди своїх зрілих свідчень, людських і духовних.
Господи Ісусе, допомагай сім’ям та суспільству цінувати присутність і роль старшого покоління. Вчини, щоб воно завжди знаходило повагу і любов. Допомагай їм жити погідно і почуватися прийнятими, протягом усіх років життя, якими Ти їх обдаруєш.
Маріє, Мати всіх живих, неустанно оточуй опікою дідусів і бабусь, будь із ними під час їхнього земного паломництва. І нехай завдяки Твоїм молитвам усі родини колись зустрінуться в Небесній Вітчизні де Ти чекаєш на всіх людей, щоби їх пригорнути у великі обійми нескінченного життя. Амінь.