Диявол хоче переконати нас відкинути хрест. Це була тактика, яку він використовував проти Ісуса в пустелі, і про яку часто застерігав архієпископ Фултон Шін. Він не «зациклювався» на дияволі, однак вважав життєво важливим вміння розпізнавати диявольські підступи, щоб уміти від них захищатися.
У 1952 році Шін попереджав, що світ рухається у шаленому темпі, який можна би назвати «демонічним», і припускав, що до 1970 року може настати «демонічна доба». Він казав, що світ найбільше потребує святості, яка походить від хреста, нагадуючи, що у пустелі диявол намагався відвести Ісуса від хреста обіцянками легшого шляху. «З біблійної точки зору, суть демонічного полягає у ненависті до хреста, — казав він. — Було три спокуси, тобто три шляхи відступу від хреста».
Три спокуси
Перша спокуса — перетворити каміння на хліб, і йшлося тут не лише про голод. Шін пояснює, що перетворення каміння на хліб було би способом дати хліб масам, водночас втамовуючи власний голод. Але Ісус відкинув цю пропозицію, немов декларуючи: «Я відкидаю будь-який план, який обіцяє зробити людей багатшими, не роблячи їх святішими».
Далі була друга спокуса: «Коли ти Син Божий, кинься додолу, написано бо: Він ангелам своїм волітиме про тебе, і вони візьмуть тебе на руки, щоб ти своєю ногою часом не спотикнувсь об камінь» (Мт 4, 6).
Архієпископ Шін пояснює, що другою спокусою була заміна хреста демонстрацією влади. Наш Господь міг би сказати: «Ти піддаєшся цій спокусі щоразу, коли захоплюєшся чудесами науки і забуваєш, що Я є Автором Всесвіту та його науки. Я відмовляюся від штукарства, щоб завоювати прихильність, бо насправді її не завойовують таким чином. Лише коли Мене бачать на Хресті, Я справді притягую людей до себе; Я маю закликати їх через жертву, а не через чудеса».
Під час третьої й останньої спокуси диявол показав Ісусові всі царства світу і запропонував передати Йому владу над ними, якщо Христос упаде і поклониться йому.
«Це спокуса співіснування добра і зла, — каже Шін. — Спокуса знайти швидший і простіший спосіб. Царство, яке пропонував сатана, було світом, а не духом, і служити світу — це рабство. Ісус прийшов спочатку підкорювати серця, а потім світ».
Зброя проти сатани
Шін навчав, що нас рятує саме хрест, і все ж, навіть коли Ісус помирав на хресті, Він почув слова: «якщо ти Син Божий, зійди-но з хреста!» (Мт 27, 40). «Спускатися донизу властиво людині; висіти там — це божественне, — каже він. — Демонічне — це антихрест, антидисципліноване життя, антихрист». Він також вказав на три потужні знаряддя, здатні подолати диявольські підступи.
По-перше, Пресвяте Ім’я Ісуса, якого сатана не може терпіти, бо «перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею» (Флп 2, 10).
По-друге, заклик до Найдорожчої Крові Христа: «Ми спасені Кров’ю Христа; тому, під час спокуси, призивайте його Кров, бо «без кровопролиття відпущення немає» (Євр 9, 22).
По-третє, відданість нашій Благословенній Матері, бо на початку Книги Буття сказано, як потомство жінки розтрощило голову змія (Бут 3, 15).
Шін зазначив, що Церква переживала «припливи» й «відпливи»: падіння Риму, мусульманські вторгнення, розколи і корупцію, що потребувало реформаторів, які вдихнули би життя у Церкву. Сучасну йому Церкву він також описував як Церкву, що «гниє і зіпсована, їй бракує ревності, навчання та вогню всередині. Церкву оголошують мертвою».
Архієпископ Шін попереджав, що нашим ворогом сьогодні є дух світу, який змушує нас пристосовуватися, щоб уникнути тавра. «Ми повинні йти у світ, але не бути від світу. У нас немає полум’я. Ми стали широкоглядними і байдужими. Голгофа була стерпнішою, ніж байдужість наших днів». Щоб боротися з цим, він благав усіх проводити Святу годину перед Пресвятими Дарами в адорації, бо це зміцнює наш дух і веде нас до святості.
«Єдиний аргумент, який нам залишився, щоб переконати інших, — це святість, — підсумував він. — Світ чув усі інші аргументи, і готовий відкинути їх усі, крім святості».