Роздуми над Словом Божим на XVIII Звичайну неділю, рік Б
Наше життя ми можемо розглядати в різних категоріях, з різних перспектив. Одна з таких категорій — це споживання. Споживаємо не тільки їжу, але теж ковтаємо безліч інформації, слів, вражень. Прагнемо насититися емоціями, відносинами, амбіціями, кар’єрою та багатьма іншими речами. Чи хочемо, чи ні, ми постійно щось приймаємо в себе і те «щось», або стає частинкою нас самих, нашого життя, або буде відкинуте за межі нашого серця. Споживання чогось стало так характерним для нашого життя, що вся наша сучасна культура почала називатися «споживацькою».
Ще одне дуже суттєве спостереження — чим більше ми прагнемо насититися земними речами, тим збільшується в нас відчуття голоду. Неможливо насититись інформацією, знаннями (Єва мала вже таку спробу), враженнями, пристрастями, інтернетом, фільмами, розмовами, сексом, їжею тощо (список можна продовжувати без кінця). Ніщо так насправді неспроможне наситити нескінченну глибину нашого серця. Відповіддю на наш голод є сам Господь — ХЛІБ з НЕБА: «Працюйте не на поживу, яка гине, але на поживу, яка залишається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський. Адже Його Отець завірив, Бог!»
Від чого почати… Спробуймо провести невеличку аналогію. Щоб наситити нашу душевну сферу (не духовну), що ми такого робимо? Робимо все, щоб для цього був час: знаходимо час для інтернету, телебачення, теревенів в скайпі, прогулянок, зустрічей. Думаю, щоб по справжньому наше серце наситилось, важливо також приділяти час. Як багато часу? Щоб насити наше тіло, кожного дня в середньому тратимо 1 годину 20 хвилин (сніданок 20 хв, обід 30 хв, вечеря 30 хв). Щоб наситити наші емоції (душевність) тратимо ще більше часу — близько 3 годин кожного дня. Цікаво, скільки часу потрібно, щоб живити наш дух…?
фінансово.
Щиро дякуємо!
