Як «ця дитина»

Роздуми над Словом Божим на вівторок ХІХ звичайного тижня, рік ІІ

Роздумуючи над даним фрагментом, я, щоб краще зрозуміти, про що йдеться Ісусу, коли Він заохочує нас стати «як діти», часто замислювався над різними рисами дитячого характеру, способом їхньої поведінки. Під час таких роздумів я приходив до одних і тих самих висновків: діти є щирими, безпосередніми, творчими, радісними, безтурботними (за них піклуються їхні батьки), довірливими. Тому і я, виконуючи заповідь Господа, мав би дбати про ті ж самі риси у своїй християнській поведінці. Гадаю, що багато з вас думають подібно. Достатньо приглянутися щирим дитячим запитанням або дитячій молитві, щоб розбудити в собі прагнення бути таким перед Господом.

Однак цей фрагмент говорить ще про щось. Ісус поставив серед Апостолів якесь дитинча, яке можливо гралось неподалік зі своїми ровесниками, і сказав: «Отже, хто умалить себе, як ця дитина, той буде більшим у Царстві Небесному». В тексті виразно зазначено, що йдеться про ту конкретну дитину, яку Ісус поставив посередині. Чим та дитина на той момент відрізнялася від усіх інших дітей? Уявімо собі малого «бешкетника», якого чиїсь сильні руки взяли та поставили серед громади дванадцяти дорослих мужиків… І після кількох секунд розгубленості це дитинча чує, що ці великі дорослі «дяді» мають бути, як воно… Цікаво, в скільки разів зросла його вартість у власних очах.

Ісус прагне сьогодні взяти Тебе, поставити в центрі (посередині) і показати як на приклад, зразок Божого Дитинства! Уявляєш: Ти є зразком Божої Дитини, вибраної БОГОМ!