Римо-католицький календар
Вівторок ХІХ звичайного тижня, рік ІІ
Перше читання
Єз 2, 8 — 3, 4
Читання з Книги пророка Єзекиїла.
Так говорить Господь: «Ти, сину людський, слухай, що Я говоритиму до тебе; не будь бунтівником, як дім бунтівників. Відчини уста свої і з’їж, що Я даю тобі». Глянув я — аж ось рука простягнута до мене, а в ній сувій. Розгорнув Господь його переді мною, аж він записаний з обох сторін, і виписані були на ньому: жалощі, стогін і скарги.
Сказав Він до мене: «Сину людський! З’їж те, що тут перед тобою; з’їж оцей сувій, та й іди, говори до дому Ізрáїля». Я відкрив уста, і Він дав мені спожити той сувій і сказав до мене: «Сину людський! Нагодуй твої нутрощі й наповни твою утробу цим сувоєм, що передаю тобі». Я спожив його, і був він устам моїм солодкий, як мед.
Тоді Він сказав до мене: «Сину людський! Іди до дому Ізрáїля і говори до них Моїми словами».
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 119 (118), 14 і 24. 72 і 103. 111 і 131(П.: пор. 103)
За мед солодше слово Твоє, Боже.
Дорогою Твоїх свідчень я радію, *
більш ніж всім багатством.
Бо і свідчення Твої — для мене радість, *
і моя порада — в Твоїх настановах.
Закон Твоїх уст для мене добрий — *
кращий за безліч золота і срібла.
Яка ж солодка Твоя мова для мого піднебіння, *
для уст моїх за мед солодша!
Я успадкував Твої свідчення навіки, *
адже вони — радість мого серця.
Я відкриваю свої уста і хапаю повітря, *
бо так заповідей Твоїх бажаю!
Спів перед Євангелієм
Мт 11, 29аб
Алілуя, алілуя, алілуя.
Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене,
бо Я лагідний і покірний серцем.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 18, 1-5. 10. 12-14
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу підійшли до Ісуса учні й кажуть: «То хто більший у Царстві Небесному?»
Ісус покликав до себе дитину, поставив її серед них і сказав: «Воістину кажу вам: якщо не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне. Отже, хто умалить себе, як ця дитина, той буде більшим у Царстві Небесному. Хто приймає таку дитину в Моє Ім’я, той Мене приймає.
Глядіть, щоб ви не погордували жодним з цих малих, бо кажу вам, що їхні ангели на небі повсякчас бачать обличчя Мого Небесного Отця.
Як ви вважаєте? Коли в якогось чоловіка буде сто овець і одна з них заблукає, чи не залишить він дев’яносто дев’ять у горах і не піде шукати заблукалої? І коли станеться, що знайде її, воістину кажу вам, що радітиме нею більше, ніж дев’яноста дев’ятьма, які не заблукали.
Так само немає бажання в Отця вашого Небесного, щоби загинув один із цих малих».
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Гірке слово, що стає солодкими ліками (Слово між нами)
Як стати великим (курс «Дабар»)
Як «ця дитина» (о. Роман Лаба OSPPE)