Роздуми над Божим Словом на свято св. Матея, апостола і євангеліста
Отож, благаю вас я, Господній в’язень, поводитися достойно покликання, яким вас візвано, в повноті покори й лагідності, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любові, стараючися зберігати єдність духа зв’язком миру. Одне бо тіло, один дух, а й в одній надії вашого покликання, яким ви були візвані. Один Господь, одна віра, одне хрещення. Один Бог і Отець усіх, що над усіма й через усіх і в усіх. Кожному з нас дана благодать за мірою Христових дарів. Тому й сказано: «Вийшов на висоту, забрав у полон бранців, дав дари людям». А те «вийшов» що означає, як не те, що Він був зійшов і в найнижчі частини землі? Той же, Хто був зійшов на низ, це Той самий, Хто вийшов найвище всіх небес, щоб усе наповнити. І Він сам настановив одних апостолами, інших — пророками, ще інших — євангелістами і пастирями, і вчителями, для вдосконалення святих на діло служби, на будування Христового тіла, аж поки ми всі не дійдемо до єдності в вірі й до повного спізнання Божого Сина, до звершеності мужа, до міри повного зросту повноти Христа.
Еф 4, 1–7. 11–13
Уяви ув’язненого апостола Павла, який пише до християн в Ефесі про надію. На перший погляд, це парадокс. Але варто згадати, що цей самий апостол у Филиппах прославляв Господа у в’язниці, що призвело до навернення тюремника і його сім’ї (див. Діян 16, 25-34). Тож не дивно, що досвід Павла зміцнював його надію і давав сили підтримувати інших учнів.
На думку апостола, фундаментом надії є той факт, що Бог — Отець для всіх, що Він відчиняє двері Небес кожному, незалежно від його статусу, матеріального стану чи національної приналежності. Це яскраво демонструє євангельська сцена, коли Ісус запрошує митника Матея долучитися до апостольської спільноти. Спаситель знав, що Матея та його товаришів гнітив тягар численних гріхів: корупції, брехні, зради тощо. Та це не тільки не завадило Ісусові сісти з ними до спільного столу, але й стало нагодою проголошувати Євангелія життя. Господь дав їм можливість залишити минуле і приєднатися до Нього.
Сучасники Ісуса, як і більшість людей сьогодні, мали переконання, що Бог любить лише праведних, а грішників карає хворобами та іншими негараздами. Було чітке розмежування між тими, хто вважався «гідним», «чистим» та «обраним», і тими, хто був поза межами Божого благословення. Обравши Матея, Ісус перейшов усі границі.
Важко уявити, яким шоком це стало не лише для митаря та його гостей, але для всіх, хто про це почув. Запрошення до нового життя стосується всіх — як праведних, так і грішників! Такою є Добра Новина! Такою є наша віра і надія. Такого ставлення до всіх людей і навколишнього світу очікує від тебе сьогодні Ісус!
«Отче Небесний, нехай Твоє безмежне милосердя перемінить моє серце».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
