«Ватутіне, Новомосковськ, Первомайський, Красноград, Дружба на кордоні з рф та всі інші назви, які нам протягом століть нав’язала москва, — нарешті відправляться на смітник історії. Міста і села повернуться до своїх історичних назв, або ж отримають нові, які запропонували місцеві ради».
Таке повідомлення поширив на своїй ФБ-сторінці Роман Лозинський, голова підкомітету з питань деколонізації. Саме він у квітні 2020 року розпочав кампанію з вимогою продовження блокування російських соцмереж в Україні (Вконтакте, Одноклассники, Mail.ru тощо).
«Це справді історичне рішення! Це те, що треба було зробити 33 роки тому. Ми заплатили страшенну ціну за те, аби нарешті як держава дозріти до цього рішення», — підкреслює молодий політик, військовослужбовець, нагороджений «Золотим хрестом», один із тих, хто першими увійшов у звільнюваний Херсон.
Отже, вчора, у середу 19 вересня 2024 року, Верховна Рада України 281 голосом «за» проголосувала постанову № 12043 про перейменування «русифікованих міст». На черзі, зазначає Роман Лозинський, іще близько 200 назв, і найближче засідання Ради з цього питання буде у жовтні.
Найбільш резонансним із перейменувань вочевидь було надання Червонограду (історичному Кристинополю) імені Шептицький. Відповідно, Червоноградський район тепер теж зватиметься Шептицьким районом.
Рішення перейменувати Червоноград на Шептицький Комітет державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав у березні цього року. Інститут національної пам’яті рекомендував змінити назву міста в межах декомунізації. У 2023 під час голосування мешканці обрали чинну назву — Червоноград.
До 27 січня 2024 року представники міста Червоноград мали подати варіанти нової назви Верховній Раді, але пропозицій не надійшло. На профільному комітеті депутати запропонували декілька назв і підтримали варіант «Шептицький», пише Суспільне. Кристинопіль — історична назва міста. Так його назвав коронний гетьман Польщі Фелікс Казимир Потоцький на честь своєї дружини, заснувавши місто 1692 року. В палаці, який збудували онуки Потоцького, діє філія Львівського музею історії релігії.
За словами директорки, Галини Гриник, архієпископ Андрей Шептицький приїздив до міста Червонограда не один раз. Саме у Кристинопільському монастирі майбутній митрополит склав монаші обіти, а згодом там викладав богослов’я.
У Кристинополі, за день до складення вічних обітів, брат Андрей написав заяву щодо права власності: «Зрікаю ся на річъ конгрегації руской Чина св. Василія Великого всіхъ прав реальныхъ, въ котрыхъ посіданю єсмъ або до котрыхъ могу колись тытулъ набути. Монахъ Андрей Алекс. Романъ Шептицкій р. с.». Джерело: Місіонар
Окрім Червонограда, перейменовано або приведено до норм українського правопису назви 10 міст, зокрема:
– Новомосковськ Новомосковського району Дніпропетровської області — на Самар;
– Першотравенськ Синельниківського району Дніпропетровської області — на Шахтарське;
– Первомайськ Алчевського району Луганської області — на Сокологірськ;
– Молодогвардійськ Луганського району Луганської області — на Отаманівка;
– Сєвєродонецьк Сєвєродонецького району Луганської області — на Сіверськодонецьк;
– Червоноград Червоноградського району Львівської області — на Шептицький;
– Дружба Шосткинського району Сумської області — на Хутір-Михайлівський;
– Красноград Красноградського району Харківської області — на Берестин;
– Первомайський Лозівського району Харківської області — на місто Златопіль;
– Ватутіне Звенигородського району Черкаської області — на Багачеве.
Перейменовано 56 селищ і 261 село, а також 4 райони.
Перейменовано населені пункти і райони, «назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови», — зазначає ФБ-сторінка Комісії держвлади.
Формула складення вічних обітів бр. Андрея Шептицького ЧСВВ, Кристинопіль, 14 серпня 1892 року. Джерело: Місіонар
фінансово.
Щиро дякуємо!
