«Ти божевільна, що це робиш», — почула вона від Ісуса. «Господи, роблю це, щоб подобатися Тобі, щоб завоювати Твоє божественне Серце», — відповіла Маргарита.
Вона не хотіла нічим вирізнятися, лише хотіла любити Бога в тиші монастиря і служити Йому день і ніч. Все, що звернуло увагу Церкви на с. Маргариту Марію Алякок, розпочалося 27 грудня 1673 р.
Молода монахиня — тоді 26-річна, з монастирським «стажем» менше двох років — у монастирі сестер-візиток в Паре-ле- Моніаль молилася на адорації, і раптом замість білої Гостії побачила Ісуса. А Він так запросто показав їй розкриті груди, а там — Серце, що палає великою любов’ю до людей! Від цього дня вже ніщо в житті Маргарити не було таким, як раніше.
Містичні видіння Маргарити Марії Алякок
Під час містичного видіння Ісус не лише показав своє Серце, а й символічним жестом узяв серце Маргарити і вклав його у своє, потім повернув, але вже сповненим любові, видобутої з Його Серця…
Вони розмовляли. Власне, говорив Він, і Його Серце, від якого Маргарита не могла відірвати очей. Об’явлення повторювалися. Загалом Ісус говорив про своє Серце чотири рази.
«Дивись, улюблена, це завдаток Моєї любові! Жар, який Я запалив у твоєму серці, ніколи не згасне. Рану твого серця Я закрив, але біль залишиться; тому відтепер ти зватимешся не рабою Мого Серця, як раніше, а ученицею Серця Ісуса», — сказав Господь.
Серце Ісуса і серце Маргарити
Полум’я, яке запалало в її серці, завдавало болю. Вона бачила Пресвяте Серце Ісуса на полум’яному троні, з якого навсібіч розходилися промені, немов від сонця, і водночас воно було прозорим, як кришталь. Бачила рану від спису і Серце, оточене терновим вінцем, із хрестом угорі.
Ці знаки страждання Христа показували, що Його любов до людства стала джерелом усіляких страждань і презирства, які Він прийняв на себе з першої хвилини втілення і відчував у своєму Пресвятому Серці.
Честь Серцю Ісуса
«Потім Він дав мені зрозуміти, — писала Маргарита, — як прагнення взаємної любові схилило Його об’явити людям своє Серце разом з усіма скарбами любові, милосердя, благодаті й святості, які має в собі, так, щоб кожен, хто тільки захоче, міг з нього черпати повними пригорщами.
Окрім того, Він запевнив мене, що для Нього буде особливою радістю, якщо Його Серце вшановуватимуть, а його зображення буде виставлене всюди, щоб до глибини зворушувати нечутливі людські серця. Тим, хто поклонятиметься Його Серцю, Він дозволить щедро брати участь у найбільших благодатях, а на дім, де образ цього Серця особливо вшановуватимуть, зійдуть багаті благословення, бо це поклоніння — одна з останніх спроб Його любові притягнути людей до себе».
«Подивися, доню моя, — сказав Ісус, — для якого завдання Я тебе обрав! Тому Я дав тобі стільки благодатей ще з раннього дитинства. Я хотів сам бути твоїм учителем і провідником, щоби приготувати тебе для Моїх благодатей; але вважай найбільшим благословенням те, що Я тобі об’явив і подарував своє Серце».
Палка любов
Ці об’явлення повторювалися щороку в урочистість св. Йоана. Вказуючи на своє Серце, Ісус повторював: « хочу отримувати шану в Пресвятих Дарах, а немає нікого, хто хоч би трохи хотів підкріпити Мене взаємною любов’ю».
Попри ці видіння і зустрічі, попри біль, який Маргарита відчувала у своєму серці, вона не була схильна з кимось цим поділитися. Але на чітке прохання Ісуса вона ризикнула: пішла до настоятельки і все розповіла.
Перша реакція була передбачуваною: жарти й легкі кпини. Біль, який насправді докучав їй у грудній клітині, призвів до хвороби; з дня на день Маргарита ставала дедалі слабшою. Такий стан повертався ще не раз, а недуги поновлювалися щопершої п’ятниці місяця.
Тоді перед очима Маргарити з’явилося божественне Серце Ісуса, схоже на сонце, і запалило своїми променями її серце.
«Моє божественне Серце палає такою великою любов’ю до людей, а зокрема до тебе, що вже не може стримати в собі полум’я цієї гарячої любові. Воно змушене вилити її за твоїм посередництвом і показатися людям, щоби збагатити їх дорогоцінними скарбами, які Я тобі відкриваю і які містять освячувальні та спасительні благодаті, щоб визволити їх із безодні загибелі», — сказав Ісус.
Усе для того, щоб подобатися Ісусові
Але їхні надзвичайні стосунки розпочалися не під час грудневих об’явлень. Із перших хвилин перебування в монастирі Маргарита робила все, щоб подобатися Ісусові. 25 серпня 1671 р., після облучин, вона писала:
«Це був день моїх заручин, який дав нову владу наді мною моєму Нареченому, а на мене наклав обов’язок любити Його ще палкіше й лише Його. Натомість Він як найніжніший Наречений пообіцяв мені, що від початку дасть мені скуштувати всі багатства любові».
Коли вона в новіціаті шукала поради, як робити духовні роздуми, то почула від наставниці: «Схили коліна перед Пресвятими Дарами і стань як полотно перед живописцем».
Маргарита не насмілилася запитати, що це означає, але виразно почула слова: «Ти піди, а Я тебе навчу». Божественний Учитель виразив бажання, щоб її душа стала полотном, на якому Він намалює головні риси свого життя.
Пресвяте Серце мого улюбленого Ісуса
«У Пресвятому Серці Ісуса я знаходжу все те, чого мені бракує в моїй убогості, бо воно сповнене милосердя. Я ніколи не знаходила кращого засобу від моїх страждань, ніж Пресвяте Серце мого коханого Ісуса. У Ньому я засинаю без турбот і відпочиваю без тривог. Хворі та грішники віднаходить у Ньому притулок і спокійно відпочивають. Божественне улюблене Серце — це вся моя надія: Воно моє прибіжище. Його заслуги — це моє спасіння, життя й воскресіння», — писала Маргарита.
Сестра Маргарита Алякок не потурала собі ні в чому. Вона боролася з найменшими вадами свого характеру, наполегливо долала ті свої риси, які, на її думку, могли не подобатися Ісусові. Одним зі своїх великих недоліків вона вважала… відразу до найменшого бруду. Вона гидувала недобре вимитим посудом, недбало почищеними овочами; найменший прояв браку гігієни викликав у неї відразу.
Усе старалася робити з любов’ю
Маргарита скаржилася Ісусові, що, попри свої старання, вона часто буває невірною і падає; а Він, знаючи її делікатність і відразу до своєї огиди, рятував її від неї самої.
«Тоді цей найбільший скарб моєї душі приходив мені на допомогу, як найкращий батько, простягав до мене руки своєї любові й казав: “Сама бачиш, що без Мене нічого не можеш зробити”. Тоді я відчувала вдячність за таку невимовну любов і заливалася сльозами вдячності, знаючи, що, замість картати за гріхи, Ісус виказував мені надмір любові», — писала Маргарита.
Вона старалася все робити з любов’ю, а щодо власних недоліків керувалася, долаючи власну природу, тільки бажанням подобатися Ісусові. «Ти божевільна, що так робиш», — почула вона якось від Ісуса. «Господи, я роблю це, щоб подобатися Тобі, щоб завоювати Твоє божественне Серце», — відповіла Маргарита.