Проповідь о. Миколи Мишовського на ХХVIІІ Звичайну Неділю, рік Б (РКЦ).
«Того часу, як Ісус вирушав у дорогу, один підбіг, впав на коліна й запитав Його: “Учителю добрий, що маю робити, аби успадкувати вічне життя?” Ісус сказав йому: “Чому називаєш Мене добрим? Ніхто не є добрим, один лише Бог. Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідчи неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір?” Той сказав йому: “Учителю, все це я зберіг з малих літ!” Ісус же, поглянувши, полюбив його і сказав йому: “Одного бракує тобі: піди і все, що маєш, продай та роздай бідним, — і будеш мати скарб на небі. А тоді приходь і йди за Мною!” Він же, засмутившись від сказаного, відійшов пригнічений, бо мав багато майна. І, поглянувши навколо, Ісус каже своїм учням: “Як важко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!” Учні були вражені тими словами. А Ісус знов у відповідь каже їм: “Діти, як важко увійти в Царство Боже! Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже!” Вони ще більше дивувалися, говорячи між собою: “Хто ж тоді може спастися?” Поглянув на кожного з них Ісус та й каже: “Для людей це неможливе, але не для Бога, бо для Бога все можливе”».
Літургійні читання — тут.