Унаслідок російської атаки на Львів, що відбулася 24 березня 2026 року, зазнали пошкоджень декілька пам’яток архітектури. Зокрема, постраждала будівля храму св.Марії Магдалини, широко відомого громадськості як приміщення Львівського органного залу.
У коментарі для CREDO настоятель парафії св. Марії Магдалини о.Артур Стрончевський розповів про актуальний стан храму та поділився тим, як відбувається співпраця з керівництвом органного залу і владою міста.
— Отче,в якому стані храм після вчорашньої атаки на Львів? Наскільки серйозними є ушкодження від вибухової хвилі?
— Після вчорашньої атаки в нашому храмі фактично всі вікна вибито. Залишилося кілька невеликих уламків скла. На жаль, усе скло впало всередину; але, на щастя, ніщо не було пошкоджено: ні вівтар, ні статуї, розташовані в інтер’єрі храму.
Ми зайшли всередину одразу після сигналу відбою повітряної тривоги, щоб оцінити завдану шкоду. Працівники органного залу також чекали на можливість потрапити всередину. Зайшовши, ми одразу почали прибирати, адже скла було дуже багато.
Парафіяни також прийшли допомогти: разом із працівниками органного залу ми прибирали уламки скла, якими була всипана підлога. Попри всі труднощі, сьогодні богослужіння відбулось у запланований час — о 10:00, хоча храм ще без вікон. Наразі їх планують тимчасово заклеїти плівкою, а згодом встановити риштування і засклити.
— Як зараз відбувається ваш контакт і співпраця з керівництвом органного залу та владою міста?
— Що стосується пошкоджень, то місто обіцяє вже з понеділка зайнятися відновленням вікон у храмі; але що стосується щоденної співпраці та співіснування — є певні труднощі. Зокрема, ми не маємо доступу до стоянь Хресної Дороги: частина храму захаращена складеними стільцями, і туди фактично неможливо пройти. Це викликає питання навіть із погляду безпеки, зокрема пожежної. У храмі не повинно бути сторонніх речей: це простір, призначений для молитви і прослави Бога, а не для зберігання старих меблів чи інструментів. Я не раз звертався з проханням прибрати ці речі, але проблема досі остаточно не вирішена.
Крім того, ставлення до нас — до мене і сестер-монахинь, які служать у парафії, — не завжди є коректним. Інколи лунають образливі слова або неправдива інформація. Бували випадки, коли люди, які запізнювалися на недільну Літургію, не могли потрапити всередину, оскільки їх не впускали. При цьому їм говорили, що тут немає храму і вже давно не відбуваються богослужіння. Я особисто чув про це від знайомих і парафіян.
Дуже засмучують висловлюваннях пана Садового, мера Львова, котрий, коментуючи події вчорашньої атаки, жодного разу не згадав, що постраждало не просто приміщення органного залу, а діючий католицький храм. Жодного слова про це. А на сторінці самого органного залу не було жодного слова про те, що до працівників, які прибирали скло, активно долучилися парафіяни. Більше того: у них ніде нема навіть згадки про те, що це діючий храм і що це храм узагалі. Вони називають його фортецею.
Ситуація з поверненням храму св. Марії Магдалини релігійній громаді досі не вирішена, а конфлікт загострюється через небажання керівництва органного залу йти назустріч потребам парафіяльної спільноти, а також через низку інтер’єрних рішень, які перетворюють навіть сам органний зал на неформальний арт-простір.
фінансово.
Щиро дякуємо!
