Роздуми над Словом Божим на свято св. Андрія, апостола
Читаємо сьогодні, як Ісус, проходячи обік Галілейського моря, побачив двох братів — Симона, якого пізніше назвав Петром, та Андрія. Вони закидали сіті, а Він до них сказав: «Ідіть за Мною, і зроблю вас рибалками людей». І — на диво — вони залишили сіті й стали Йому товаришувати.
Напевно було щось незвичне в цих простих словах Ісуса: «Ходімо, залиште все, ідіть за Мною». Адже люди, які займалися своєю справою вже довгі роки, якось відразу, в одну хвилину покинули своє попереднє життя. Короткий уривок із Євангелія дає багато для роздумів про те, що означає жити розумно. Бо про це і йдеться нашому Господу Богу, коли Він зустрічає нас біля різних морів, озер… боліт. Цей євангельський образ показує нам, що осмислене життя — це допомагати іншим: допомагати їм вирватися з якогось житейського маразму і робити цих людей переможцями.
Сьогодні чимало людей почувають себе пригніченими: вони привалені роботою, життям, не бачать перспектив для себе. Щодня повторюють ті самі дії та це небагато змінює, а навіть здається, що тільки погіршує їхнє становище. Навіть коли полишають свої сіті занять, то небагато з цього мають. А ще менше від цього задоволення. Петро був рибалкою разом зі своїм братом Андрієм. Ми не знаємо, який у нього був настрій, коли Андрій зустрів Ісуса, але бачимо, що сіті він залишив легко. Певно йому було непросто постійно їх витягувати та нічого в них не знаходити… Бо, як пригадуємо з інших частин Євангелія, завдяки слову Христа вдалося багато наловити. Хоч Петро і був витривалим рибалкою, та мав не найкращі наслідки риболовлі. Багато впіймав тоді, коли закинув сіті на слово Ісуса.
Просте заняття, проста праця, навіть найпростіша праця — такі собі сітки рибок (як і сітки з покупками) — потребують натхнення Духа Святого. Завдяки Ісусові життя може бути сповнене і в приземленому розумінні. Хоч Ісусові йшлося про щось більше, ніж просто про те, щоби Петро мав успіх у праці. Йдеться про життя вічне: про ловлю, видобування вічності з-під поверхні тимчасовості; йдеться про поглиблення погляду на життя. Бачимо як Бог накреслює нову, кращу перспективу: не рибу ловити, а людей. Якби хотів сказати: «Чиніть іншим те, що Я вам чиню. Допомагайте іншим відштовхнутися від дна. Допомагайте віднайти перемогу в житті». Довкола нас так багато заплутаних у сіті людей; та й самі ми у сітях безсилля, безглуздя, гріха, заплутані у переживаннях про себе. Життя так заплутує, що, власне кажучи, без чиєїсь допомоги не вийде нам світлого майбутнього.
Ісус покликав не одного Андрія чи одного Петра. Ми потребуємо не тільки Ісуса, а й спільноти, щоб виборсатися з сітей. І так чинив Ісус щодо апостолів. І покликав їх, щоб так само чинили іншим.