Роздуми над Словом Божим на п’ятницю І тижня Адвенту
Важко собі уявити, як двоє сліпих ішли за Ісусом. В одному з розділів Євангелія записано слова Ісуса, який каже: «Коли сліпий веде сліпого, обидва упадуть у яму». Не знаю, чи про таких сліпців мова, які вели один одного протягом якогось часу, аж врешті пішли за Ісусом, чи про якихось інших. Так чи інакше їхнє прозріння розпочалося з того, що вони пішли за Господом.

Спробуймо подумати, як двоє сліпих могли йти за Ісусом, причому не декілька кроків, а так, що аж увійшли додому. Здається, так далеко можливо зайти лише орієнтуючись на слух: уважно слухати, де чути голос Ісуса, і прямувати туди. Наше прозріння розпочинається з уважного слухання Ісуса, яке приводить нас додому — до самих себе. Але перш за все — до дому Отця.