Роздуми над Словом Божим на вівторок І тижня Адвенту
«Славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі, бо втаїв Ти це від мудрих та розумних і відкрив те немовлятам».
Нагадаю контекст нинішнього Євангелія. Вислав Господь Ісус сімдесят двох учнів, аби вони проголошували Царство Боже. Ті повернулися сповнені ентузіазмом, бо упевнилися в силі Імені Ісуса. Тоді Господь їм сказав: «Однак не з того радійте, що духи вам підкоряються, а з того, що імена ваші записані на небесах». І саме тоді Спаситель почав прославляти свого Отця за те, що всі свої заміри — недоступні для мудрих світу цього — Він об’явив «простачкам».
У світлі сьогоднішнього Євангелія особливо чітко можна побачити ту прірву, яка ділить мудрість Божу та мудрість людську. Людська мудрість шукає прихильників та потребує пропаганди. Не так із мудрістю Божою. Не для того звелів Господь Ісус своїм учням проголошувати Царство Боже, аби вони знаходили прибічників для Його Євангелія, — а для того, щоб запрошували людей користуватися Його спасенною міццю. Апостолів радувало не те, що вони знайшли прихильників для Ісуса з Назарета. Вони тішилися, що могли в ім’я Ісуса обдаровувати людей духовною міццю.
Невіруючим людям не раз здається, що віра це тільки «один із поглядів на світ». Однак усі ідеології, світогляди, гнози — це людська мудрість. Натомість віра — це повна сили й любові правда, яка приходить до нас від Предвічного Отця. Як сказав це Ісус у сьогоднішньому Євангелії: «Ніхто не знає, хто Син, один тільки Отець; і хто Отець, — один тільки Син, — і кому тільки Син захоче відкрити». І як написано в іншому місці Святого Писання: «Бога ніхто ніколи не бачив. Єдинородний Бог, що в лоні Отця, нам об’явив».
Тільки від Сина Божого, тільки від Ісуса Христа могло до нас прийти Євангеліє — Божа правда, яка одночасно нас навчає та огортає Божою любов’ю, перемінюючи нас із грішників у Божих дітей. Аби ми лише змогли оцінити цей скарб, отриманий від Бога, котрий нас любить! Саме з цією метою — щоб ми оцінили скарб Євангелія, з яким Він до нас прийшов, — Господь Ісус каже: «Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите. Кажу вам, що багато пророків і царів бажали побачити те, що ви бачите, але не побачили, і почути те, що ви чуєте, але не почули».
о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002