9 грудня 2024 року, в урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, семінаристи третього курсу львівської Вищої духовної семінарії св.Йосифа Мар’ян Леськів зі Львова, Тарас Семеряк із Яворова та Ігор Капустянський із Харкова вперше надягли сутани.
Святу Месу з обрядом облучин очолив єпископ-помічник Львівської архідієцезії Едвард Кава у співслужінні з єпископом Харківсько-Запорізької дієцезї Павлом Гончаруком, єпископом-емеритом Мар’яном Бучеком, ректором семінарії отцем Петром Бжеським, вихователями, викладачами семінарії та настоятелями парафій, з яких походять семінаристи.
У проповіді єпископ Кава підкреслював, як важливо розуміти, що сутана — це не просто одяг, а видимий знак життєвого вибору:
— Сьогодні відбувається важлива подія для Тараса, Мар’яна та Ігора. Від цієї Меси їхнє життя дуже сильно зміниться. Віднині вони своїм одягом представлятимуть Церкву. Але найбільша переміна відбуватиметься в їхніх серцях, і для цього ми й збираємося в урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії — щоб товаришувати їм у цьому особливому вввіренні себе Богові через Марію. Для нас, священників, це дуже важливо: відчувати близькість Бога та близькість Діви Марії.
Дорогі мої Брати, щоразу, коли будете вдягати духовний стрій, — робіть це з пошаною і дякуйте Богові за те, що маєте віру, бо цей одяг свідчить про те, що ви маєте віру; дякуйте за те, що Бог дав вам покликання, бо цей одяг свідчить про те, що ви є вибрані Богом.
Як зауважив єпископ Павло Гончарук перед початком Святої Меси, «сьогодні всіх по три»: троє кандидати до облучин, троє єпископів, троє настоятелів.
— Тому я вирішив звернутися до молитви «Ангел Господній», яка теж складається з трьох частин, щоби краще зрозуміти подію, в якій ми беремо участь. Отже, перший заклик показує вам, що це Бог вас вибрав. Він вибрав вас від моменту вашого зачаття і призначив вас на те, щоб ви були Його особливим знаряддям і щоб ви були святими та інших вели до святості. Другий заклик запрошує нас довіритися Богові, як Марія. Так, як сутана повністю закриває тіло, — так треба повністю довіритися Богові. Ми сьогодні стали гордими і занадто зосередженими на собі й дуже мало довіряємо Богові… Третій заклик каже нам, що Бог хоче, щоби втілене Слово стало нашою реальністю. Священство — це не професія, а покликання. Ми не соціальні працівники, не волонтери й не громадські діячі. Ми є тими, хто має впроваджувати Слово Боже в Церкву і не лише вустами, але й цілим своїм життям.
Тож нехай це прийняття сутан перемінить не лише ваш зовнішній вигляд, але насамперед перемінить ваші серця, щоб ви відчули у собі прагнення святості.
Після Літургії Слова єпископ поблагословив духовний одяг. За традицією, сутану семінаристам допомагають надягати настоятелі їхніх парафій, а перед тим співбрати-семінаристи відрізають їм ножицями краватку на знак завершення світського життя. Також у семінаристів є давня традиція: вітати співбратів з отриманням сутани, цілуючи останній ґудзик духовного одягу і приклякнувши на одне коліно.
фінансово.
Щиро дякуємо!
