Дитячий хор «Божі перлинки» зі львівської парафії св.Йоана Павла ІІ виклав на своєму ютуб-каналі одну з найніжніших колядок.
Відома багатьом римо-католикам України польська «Lulajże Jezuniu» дочекалася гарного українського тексту й гарного українського виконання.
Бажаємо всім мирного, лагідного і доброго Різдва, й нехай по наших домівках спокійно спить Малесеньке Дитятко Ісус.
Це вже друга колядка цього музичного колективу: на минуле Різдво вони представили відеокліп на колядку «Діва Марія».
Пані Тетяна Острікова, продюсерка «Божих перлинок», розповіла для CREDO про те, як і чому створюються саме такі, «колискові» колядки:
— Христос народився! Я займаюся дітками в нашій парафії св.Йоана Павла ІІ у Львові на Сокільниках. Другий рік підряд до нас приходить натхнення записати колядку — тому що народження Немовляти Ісуса це радість. Це все одно радість: попри війну, хвороби, страждання… Його народження — це завжди неймовірна надія для людства. Для того, хто вірить, немає нічого неможливого! Тому наш обов’язок і завдання — батьків, священників, вихователів — передавати віру нашим дітям, від наймолодших років життя. Тому й тематика колядки відповідна: показано, як мама з дітками читає їм історію про народження Ісусика, як вона приходить із ними до храму, щоб поклонитися Новонародженому.
Мені особисто народження Ісуса завжди асоціюється з колисковою. Тому напрямок наших колядок — саме такий: вони не запальні. Хоча хтозна, яку ми виберемо на наступний рік!
Отож ми зняли кліп на цю колядку і радіємо, що можемо нею прославляти Маленького Ісуса, можемо так євангелізувати.
Український текст відомої польської колядки «Божі перлинки» взяли в гурту «Кана», однак опрацювали його по‑своєму. Парафіяни з музичного служіння на Сокільниках мають добрий оркестр і роблять власні аранжування. Данило Петрилко розписує аранжування для всіх інструментів оркестру. Режисером кліпу знову став пан Володимир Шурубура — добрий знайомий сокільницької парафії, звукорежисер — Дмитро Джміль.
— Думка про цю колядку з’явилася всього за два тижні до Святвечора, сама колядка записувалася в останній тиждень, — з великою вдячністю в голосі каже пані Тетяна. — Пан Володимир і пан Дмитро слухали нас «в останню хвилину». Низенький уклін усім цим людям — режисерам, нашому оркестрові, які завжди служать, не тільки при колядках, але цілий рік, щонеділі, на Святих Месах об 11:00, де дітки співають, оркестр грає, все дуже урочисто і святково! Пан Володимир працює з різними співаками, естрадними зірками, але не відмовився нами зайнятися навіть в останню мить. Він сам каже, що працювати з нами йому в радість, бо зазвичай він працює з зовсім іншим репертуаром, а коли твориться Божа справа — йому приємно. Ми за нього Богу дякуємо, і за всіх, хто допомагає нам славити Бога в музиці.
Я люблю організовувати. І люблю, щоб усе було якнайкраще. Зазвичай як люди ставляться до концертів? — красиво вдягаються, старанно готуються, «червоні доріжки» стелять. А в храмі — може, я помиляюся, але таке враження, — в храмі «можна як-небудь, Ісусику нічого не треба, Йому й так згодиться». А я вважаю, що це дуже важливо. Колись, певно, я напишу про це книжку. Бо я вважаю, що Бог теж має почуття, я вірю, що Йому приємно, коли все гарно підготовлене!
У «Божих перлинках» співають не тільки діти, які навчаються вокалу, але й усі охочі. Пані Тетяна приймає дітей без музичної підготовки, бо вважає, що не можна відштовхувати того, хто приходить: його треба «розспівати», навчити, розвинути. Так, це велика праця. Але які гарні плоди вона приносить! Діти потроху навчаються, і так славлять Бога.
Цьогорічний кліп монтували зі зйомок у трьох локаціях. Дві з них — добре впізнавані: це палац Лозинського і парафіяльний храм св.Йоана Павла ІІ. А третє місце зйомки — рідний дім. У відео про маму, яка читає дітям історію народження Спасителя, знялися дочка й онуки пані Тетяни. Отак загальними стараннями постав дуже затишний, сімейний кліп на добру «колискову» колядку.
фінансово.
Щиро дякуємо!
