Людське має поступитися місцем Божому…

Роздуми над Словом Божим на 7 січня

Сьогоднішнє Євангеліє представляє нам Ісуса, який повертається з пустині, де перебував у пості й молитві. Яким же зворушливим виглядає той факт, що такій досконалій Особі також потрібен час своєрідної праці над собою, внаслідок якої на місце людського має прийти більше Божого!..

Ісус розпочинає свою діяльність лише після ув’язнення Йоана Хрестителя не бажаючи починати паралельно з ним. Цим Він показує, що справа Царства Божого це щось абсолютно нове і досконаліше, бо тепер за справу береться сам Бог. Також і саме ув’язнення представлено без вказівки на конкретний підмет: «Йоана ув’язнено…» — таким чином у Святому Письмі зазвичай вказується, що ця справа відбулась через втручання самого Бога: «А шостого місяця посланий був ангел Гавриїл від Бога до галілейського міста, названого Назаретом» (Лк 1,26); «Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп’яття» (Мт 26,2)».

Літургія Слова ніби бере нас за руку і поволі відводить від вертепу, де ми дивувалися Богові, який став людиною, і веде нас за Ісусом уперед, щоб показати скільки Цей Новонароджений може зробити Божого в людях: «А тим, які прийняли Його, дав владу стати Божими дітьми» (Йн 1,12)».

Не треба забувати, що книга нашого життя ще пишеться і нам також постійно потрібно задумуватися, чи наше людське не заважає розвиватись Божому. Адже навіть і в апостолів із цим були проблеми: «А Він обернувся й промовив Петрові: Відступися від Мене, сатано, ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське!» (Мт 16,23)».