Роздуми над Словом Божим на вівторок І звичайного тижня, рік І
І якраз був у їхній синагозі один чоловік, одержимий нечистим духом…
Сьогоднішнє Євангеліє називає збунтованого духа, який виступав проти Бога, «духом нечистим».
Творець прагнув його — створеного добрим і чистим — обдарувати собою самим, подібно як усі інші свої створіння. Він хотів, аби Його свята присутність наповнювала його життям і прекрасним сяйвом. Але цей дух вирішив, що Бог йому не потрібний. Він не хотів життя й любові, якими Бог обдаровує свої створіння.
Отож якщо істота, створена для любові, замикається сама в собі, якщо в ній немає життя любові, — вона починає зазнавати розкладу і стає кимсь нечистим. Також і я, людина, можу стати кимсь нечистим. Колись Господь Ісус дуже гостро дорікнув фарисеям, що вони стали нечистими людьми. Він казав до них так: ви дбаєте тільки про видимість, турбуєтеся тільки про чистоту зовнішню, а нутро ваше «повне здирства й кривди (…) подібні ви до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистості!» (Мт 23, 25‑27).
Отож наша людська нечистота полягає в тому, що хтось носить у собі духовну смерть і в ньому відбувається духовний розклад. Як це гостро сказано в Одкровенні: «маєш ім’я, ніби живий, а ти мертвий» (Одкр 3, 1). Кажучи інакше: людська нечистота береться з того, що хтось утратив освячуючу благодать і не має в собі життя Божого. Духовно така людина стає місцем смерті й розкладу. З нутра такої людини, каже Господь Ісус, «виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги» (Мт 15, 19). Подібно як мертве тіло в процесі розкладу виділяє сморід, так наслідком розкладу людського духа є наші гріхи.
Тому сама лише постанова повернутися на шлях Божих заповідей мало чим допоможе грішникові. Грішник мусить отримати заново життя Боже. Над грішником має милосердно похилитися Христос і обдарувати його освячуючою благодаттю. Лише тоді настане радикальна зміна й ця людина почне приносити плоди духовної радості, миру, терпеливості, лагідності та інших проявів присутності Святого Духа.
Сьогоднішнє Євангеліє показує неймовірно лукаву тактику, яку інколи пробує застосувати проти нас злий дух. Він почав кричати, що Христос є Син Божий. Це безстидство! Злий дух намагається видати себе за апостола і проголошувати правду про Христа. Аби лиш тільки все залишалося по‑старому, аби лиш він міг залишитися в людині, якою заволодів!
Тому міцно собі запам’ятаймо: правда про Ісуса Христа лише тоді страшна для нечистих духів і спасенна для людини, коли вона сповнена любові та сили благодаті.
о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002
фінансово.
Щиро дякуємо!
