Проповідь о. Миколи Мишовського на середу IV тижня Великого Посту (РКЦ).
Так говорить Господь: «Я вислухав тебе в час сприятливий, у день спасіння Я допоміг тобі. Я зберіг тебе і поставив тебе як завіт для народу, щоб підняти землю, щоб розділити спустошену спадщину, щоб сказати в’язням: “Виходьте!”, а тим, хто в пітьмі: “Покажіться!” Вони пастимуться при дорогах; їхні пасовиська будуть по всіх верховинах. Ні голоду, ні спраги не зазнають; не вдарить на них ні палючий вітер, ані сонце, бо Той, хто жалує їх, буде їх водити, приведе їх на водні джерела. Я зроблю дорогами всі Мої гори, шляхи Мої будуть піднесені. Ось ці приходять здаля, і ось ці з півночі і з заходу, а ті з Сінім-країни». Ликуйте, небеса, радуйся, земле, гукайте славно, ви, гори, бо Господь утішив свій люд і змилосердився над його убогими. А Сіон сказав: «Господь мене покинув, забув мене Владика мій!» Невже може забути мати своє немовля, щоб не мати жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, Я тебе не забуду.
Літургійні читання — тут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
