Папа Франциск визнав героїчність чеснот іспанського архітектора, який присвятив значну частину свого життя будівництву Храму Святого Сімейства, а свою працю сприймав як місію наближення Бога людям.
Від сьогодні, 14 квітня 2025 року, видатний представник каталонського модерну, якого називають «Божим архітектором», має титул Високошановного Слуги Божого. Цей титул також надано трьом священникам: П’єтро Джузеппе Трієсте, Анджело Буґетті та Агостіно Коццоліно — також на підставі визнання героїчного характеру їхніх чеснот. Папа уповноважив Дикастерій у справах канонізацій оприлюднити декрети щодо цих постатей, а також про беатифікацію Елісви від Пресвятої Богородиці — засновниці Згромадження Третього Ордену Босих Кармелітів, та італійського місіонера в Бразилії, мученика о.Назарено Ланчіотті, повідомляє Vatican News.
Геній із божественною інтуїцією
Найвідомішим твором Антоніо Ґауді є базиліка Святого Сімейства — Sagrada Familia. Іспанський архітектор, який народився 25 червня 1852 року, ймовірно — в Реусі, став керувати будівництвом собору в 1883 році, через рік після закладки першого каменю; йому був лише 31 рік. Відтоді все своє життя Ґауді (між іншим, наголос — на останньому складі) присвятив будівництву цього храму, що виявило його мистецький геній, глибоку побожність і духовність.
Усього за п’ять років до початку будівництва Анто́н Пла́сіт Ґільє́м Гауді́-і-Курне́т отримав звання архітектора і підготував архітектурні нотатки — так званий «Манускрипт» із Реуса. Гауді, який не зносив аналітичну геометрію, з її прямими лініями й гострими кутами, у цьому «Манусткрипті» виклав свої ідеї щодо орнаменту й сакральних будівель, а також виказав глибоке знання і прихильність до таємниць християнської віри.
Послідовник св. Филипа Нері
Молодий Ґауді вважав собор Святого Сіфмейства місією, довіреною йому Богом. І саме з цим усвідомленням він перетворив початковий неоготичний дизайн у щось зовсім інше й оригінальне — натхнене формами природи і сповнене символіки, яка виражає його глибоку віру й духовність, базоване на бенедиктинській та францисканській традиціях. Глибоко натхненний святим Филипом Нері, він часто боровся з труднощами, керуючи будівельними роботами з відвагою та довірою до Бога й терплячи численні прояви ревнощів і заздрості з боку свого професійного оточення.
Праця теж є прославленням Бога
У 1887–1893 роках Антоніо (як він підписувався на іспанський манір) проєктував також інші архітектурні твори й керував їх будівництвом — як споруди світського характеру, так і духовного. Під час Великого Посту 1894 року він тяжко захворів — постився так суворо, що це мало не коштувало йому життя; але зрештою цей досвід привів його до глибоких духовних пережиттів на шляху пошуку Бога.
Одужавши, Ґауді продовжив працювати; але після втрати всіх близьких він повністю присвятив себе духовному життю, відмовився приймати нові замовлення і зосередився виключно на Саграда Фамілія. У 1925 році він перебрався до невеликої кімнати при храмі. Як глибоко релігійний і практикуючий християнин, він перетворив своє мистецтво на гімн хвали Богу, якому віддав плоди своєї праці і про якого його будівлі мали розповісти світові.
7 червня 1926 року архітектор потрапив під трамвай. Оскільки його не впізнали, до відвезли до лікарні для бідних — Санта-Креу. Там, прийнявши Таїнства, він і помер через три дні, 10 червня. На похороні було близько 30 тисяч людей.
Його канонічний процес розпочався ще 2003 року. Два роки тому архідієцезія Барселони переказала до Ватикану документи його справи, що дало підстави очікувати на визнання йому титулу Високошановного Слуги Божого.
Цей крок був зроблений сьогодні.
фінансово.
Щиро дякуємо!
