Понтифікат Папи Франциска, що тривав 12 років, завершився разом із його смертю у Світлий понеділок, 21 квітня 2025 року. Пропонуємо огляд ключових подій його понтифікату.
13 березня 2013 року: кардинал Хорхе Маріо Бергольйо обраний 266-м головою Католицької Церкви. Він обирає папське ім’я «Франциск» на честь святого Франциска Ассізького і зберігає свій єпископський девіз «Miserando atque eligendo» («Поглянув з милосердям і вибрав»), взятий з проповіді Беди Достойного про покликання святого Матвія.
5 липня 2013 року: опубліковано першу енцикліку Папи Франциска «Lumen Fidei». Хоча вона була підписана Франциском, більшу частину тексту написав його попередник Бенедикт XVI. Енцикліка розглядає теологічну чесноту віри у контексті Року віри.
9 липня 2013 року: під час своєї першої поїздки за межі Риму Папа Франциск відвідує італійський острів Лампедуза і засуджує «глобалізацію байдужості» до становища мігрантів. 16 квітня 2016 року він відвідує острів Лесбос і повертається до Італії разом із 12-ма біженцями. Міграція залишається основним занепокоєнням Папи, який сам є сином італійських мігрантів до Аргентини.
22 липня 2013 року: Папа їде у Бразилію на Всесвітній день молоді в Ріо-де-Жанейро. Повертаючись у Рим, він відповів на питання про гомосексуалізм: «Якщо людина є геєм і шукає Господа з доброю волею, то хто я такий, щоби судити?»
24 листопада 2013 року: Папа Франциск підписує своє перше Апостольське повчання «Evangelii Gaudium» («Радість Євангелія»), закликаючи до пастирського навернення і просячи всіх охрещених католиків нести Євангеліє сучасному світу.
24–26 травня 2014 року: Папа Франциск здійснює паломництво до Святої Землі, підтверджуючи підтримку Святим Престолом рішення про створення двох держав. 8 червня він приймає у Ватикані президентів Палестини та Ізраїлю для спільної «молитви за мир».
5–19 жовтня 2014 року і жовтень 2015 року: відбулися два Синоди про сім’ю. Під час другого Папа беатифікує батьків святої Терези з Лізьє, Луї та Зелі Мартенів. Результатом синоду є папська адгортація «Amoris Laetitia» 2016 року, що викликала гарячу дискусію навколо можливості причащати розлучених і повторно одружених.
22 грудня 2014 року: у різкому зверненні до Римської курії Папа засуджує «15 духовних хвороб», включно з «духовною хворобою Альцгеймера», похмурістю, плітками і марнославством.
16 червня 2015 року: опубліковано його знакову екологічну енцикліку «Laudato Si’» — заклик до «екологічного навернення» та турботи про «наш спільний дім».
8 грудня 2015 року: Папа відкриває Святі Двері Ювілею Милосердя і посилає «місіонерів милосердя» з особливими повноваженнями для відпущення гріхів. Пізніше Папа робить деякі факультативні посади постійними і засновує Всесвітній день бідних.
12 лютого 2016 року: у Гавані Франциск вперше в історії зустрічається з московським патріархом Кірілом, підписуючи спільну декларацію, яка закликає вжити заходів для захисту переслідуваних християн на Близькому Сході.
24 березня 2017 року: звертаючись до лідерів ЄС з нагоди 60-ї річниці Римського договору, він закликає Європу до оновлення, повторюючи минулі промови в Страсбурзі (2015) і під час отримання премії Карла Великого (2016).
28–29 квітня 2017 року: Папа відвідує Єгипет, відновлює зв’язки з університетом Аль-Азхар і бере участь у мирній конференції. Пізніше того ж року він подорожує у Фатіму (Португалія), Колумбію, М’янму та Бангладеш.
8 квітня 2018 року: Франциск визнає серйозну помилку в оцінці кризи сексуального насильства у Чилі, де він раніше захищав звинуваченого у насильстві єпископа Хуана Барроса. Ознайомившись із розслідуванням, він висловлює жаль через «розп’яті життя».
9 квітня 2018 року: виходить заклик «Gaudete et Exsultate» («Радійте та веселіться») — написаний доступною мовою заклик до святості в сучасному світі.
20 серпня 2018 року: у листі до люду Божого Папа знову підтверджує зобов’язання Церкви захищати неповнолітніх і уразливих дорослих та закликає до глобальної, спільної відповіді.
3–28 жовтня 2018 року: у Римі проходить Синод про молодь, віру та розпізнавання покликань, на якому розглядаються такі теми, як цифрова ера, міграція і сексуальність.
3–5 лютого 2019 року: в Абу-Дабі Франциск і Великий Імам Аль-Азхар підписують Документ про загальнолюдське братерство. Він стає наріжним каменем міжрелігійного діалогу.
21–24 лютого 2019 року: у Ватикані проходить глобальний саміт з питань сексуального насильства. Пізніше Папа видає документ «Vos Estis Lux Mundi», встановлюючи обов’язкові процедури звітності.
11 квітня 2019 року: Франциск навколішках цілує ноги лідерів Південного Судану, благаючи їх працювати над досягненням миру.
6–27 жовтня 2019 року: Амазонський синод досліджує екологічні та душпастирські виклики. Серед тем обговорення — одружене священство і жіночий дияконат.
12 лютого 2020 року: адгорація «Querida Amazonia» окреслює чотири мрії (соціальну, культурну, екологічну, церковну), але не схвалює одружених священників чи жінок-дияконів.
27 березня 2020 року: під час пандемії COVID-19 Папа молиться на самоті під дощем на порожній площі святого Петра і вділяє надзвичайне благословення Urbi et Orbi.
24 вересня 2020 року: кардинал Анджело Беччу йде у відставку через підозру у фінансових зловживаннях. Франциск активізує фінансову реформу.
4 жовтня 2020 року: опубліковано енцикліку «Fratelli Tutti», що пропагує братерство і соціальну дружбу, натхненну зустріччю в Абу-Дабі.
10 листопада 2020 року: звіт Ватикану про колишнього кардинала МакКарріка розкриває помилки лідерів Церкви, включно з Йоаном Павлом ІІ, у розслідуванні його сексуальних злочинів.
5–8 березня 2021 року: Франциск відвідує Ірак, зустрічається з християнами, молиться в Мосулі та проводить міжконфесійний діалог в Урі з аятолою Аль-Сістані.
4 липня 2021 року: Франциску роблять операцію на товстій кишці і залишають у лікарні на 10 днів.
16 липня 2021 року: motu proprio «Traditionis Custodes» обмежує відправи традиційної (дособорної) латинської Меси, скасовуючи широкі дозволи, надані у 2007 році Бенедиктом XVI.
10 жовтня 2021 року: розпочинається Синод про синодальність, що прагне більш залученої і менш клерикальної Церкви. Він містить внесок дієцезій з усього світу.
25 лютого 2022 року: Франциск відвідує посольство росії у Римі, щоб висловити занепокоєння після вторгнення в Україну, після чого починають лунати його численні заклики до миру.
19 березня 2022 року: опубліковано конституцію «Praedicate Evangelium», що реформує Римську курію. Вона дозволяє мирянам, у тому числі жінкам, керувати Дикастеріями.
5 травня 2022 року: Папа публічно з’являється в інвалідному візку через біль у колінах, що змусило його скасувати заплановані поїздки.
25 липня 2022 року: під час покутної поїздки в Канаду Франциск просить вибачення у корінних народів за діяльність церковних шкіл-інтернатів для дітей тубільців.
5 січня 2023 року: Папа очолює похорон Папи-емерита Бенедикта XVI.
31 січня – 5 лютого 2023 року: він відвідує Конго і Південний Судан, виступаючи за мир і зустрічаючись із жертвами війни.
29 березня – 1 квітня 2023 року: Папа госпіталізований через пневмонію (згодом у червні його знову госпіталізують для операції з видалення грижі). Виходячи, він жартує: «Ще живий!»
4 жовтня 2023 року: відкривається перша асамблея Синоду в Римі, на якому миряни і жінки вперше мають право голосу. Папа публікує Апостольське повчання «Laudate Deum», присвячене проблемам клімату, що є продовженнм «Laudato Si’».
16 грудня 2023 року: дев’ятьох осіб, у тому числі кардинала Беччу, визнають винними на судовому процесі про незаконні оборудки з майном у Лондоні. Беччу отримує 5,5 років ув’язнення.
18 грудня 2023 року: декларація «Fiducia Supplicans» дозволяє вділяти пастирські благословення одностатевих пар, що викликало суперечки у всьому світі та спонукало Ватикан надати роз’яснення.
3 квітня 2024 року: Франциск в інтерв’ю розмірковує про свій зв’язок із Бенедиктом XVI і каже, що його власний похорон відбудеться за простим обрядом. Він каже, що йому вже підготували місце поховання у базиліці Санта-Марія-Маджоре.
2–13 вересня 2024 року: Папа вирушає у рекордну Азійсько-Тихоокеанську подорож. В Індонезії, Папуа-Новій Гвінеї, Східному Тиморі та Сінгапурі він закликає до миру, міжрелігійної злагоди та поваги до мігрантів.
26–29 вересня 2024 року: подорожі у Люксембург та Бельгію. Папу критикують за його позицію щодо жінок та абортів, він зустрічається з жертвами насильства та оголошує про майбутню беатифікацію короля Бодуена.
2–27 жовтня 2024 року: Папа головує на заключній сесії Синоду. Незважаючи на те, що процес має завершитися, кілька робочих груп продовжуватимуть працювати до 2025 року. Франциск підписує остаточний документ, роблячи його частиною свого Магістеріуму.
6 січня 2025 року: призначає сестру Симону Брамбіллу першою жінкою-префектом куріального Дикастерію. Кілька днів потому він також призначає сестру Рафаеллу Петріні головою адміністрації Міста-держави Ватикан.
23 березня 2025 року: після 38 днів перебування у лікарні з пневмонією та полімікробною інфекцією Франциск повертається у Ватикан. Згодом лікарі підтверджують, що його життю загрожувала небезпека.
20 квітня 2025 року: Папа востаннє уділяє благословення Urbi et Orbi та здійснює поїздку площею святого Петра у папамобілі, благословляючи зібраних на ній вірних.
21 квітня 2025 року: Папа Франциск помирає у Світлий понеділок.
фінансово.
Щиро дякуємо!
