Святий Ігнатій Лойола заснував Товариство Ісуса, відоме як єзуїти, у 1540 році і протягом багатьох років був його отцем-генералом. Незважаючи на те, що він сам був засновником релігійного ордену, він вважав, що його особисті недоліки є перешкодою для діяльності єзуїтів.
До середини 1550-х років його здоров’я також погіршився, тому він вирішив, що настав час його згромадженню обрати собі нового отця-генерала, щоб відкрити новий розділ в історії Товариства Ісуса.
Він виклав усі свої міркування у заяві про відставку, датованій 30 січня 1551 року. Святий Ігнатій вільно висловив свої застереження щодо свого подальшого перебування на чолі ордену і навів докази того, чому брати мають із ними погодитися.
«Спокійно та реалістично ставлячись до того, що я помічаю за собою внаслідок моїх численних гріхів, недосконалостей і тілесних та душевних недуг, я часто і в різні часи доходив висновку, що я не володію (насправді, мені їх безмежно бракує) дарами, необхідними для належного виконання посади, яку ввірило мені саме Товариство».
Далі святий Ігнатій пояснює: «Я маю вагомі підстави вважати, що цю посаду слід віддати не тільки тому, хто впорається з нею краще або не так погано, але й тому, хто мав би на ній принаймні такий самий успіх».
У своїй заяві святий Ігнатій зрікається посади, але залишає за своїми братами можливість прийняти або відхилити його відставку. Не дивно, що єзуїти відмовили йому у відставці, і святий Ігнатій мусив погодитися з їхнім рішенням.
Ще одним доказом його смирення є той факт, що він залишався на посаді генерала ордену до кінця свого життя, а не відкинув їхню незгоду, наполягаючи на своєму звільненні.
Він міг би вперто наполягти на своєму і змусити їх прийняти свою відставку, використовуючи свою владу та вплив, щоб скасувати результати голосування. Однак святий Ігнатій смиренно погодився з рішенням братів, вбачаючи в ньому Божу волю.
Святий Ігнатій не був досконалою людиною: замолоду він жив бурхливим життям, але зрештою приніс себе в жертву Богові, дозволивши Йому робити з собою все, що потрібно.
Бог може використовувати недосконалі інструменти, щоб творити дивовижні речі, і єзуїти вбачали у своєму засновникові святу людину, яку хотіли наслідувати.