Палець святого Томи, рука святого Юди, чудесна кров святого Януарія, Туринська плащаниця… Католицька Церква — домівка для безлічі реліквій.
Сторонній людині традиція вшанування реліквій може здатися дивною; але ця практика вкорінена як у Святому Письмі, так і в давній традиції Церкви.
Видання CNA зібрало 10 найпоширеніших запитань про реліквії і дало на них короткі відповіді.
1.Що таке реліквія?
Реліквія — це фізичний об’єкт, який мав прямий зв’язок зі святим або з Ісусом Христом. Слово «реліквія» походить від латинського слова «relinquere», що означає «покидати або залишати».
2.Які є класи реліквій?
Традиційно реліквії поділяються на три класи.
Реліквії першого класу — це тіло або фрагменти тіла святого, наприклад кісток або плоті. Прикладом реліквії першого класу може бути череп святого Томи Аквінського або кістка святого Юди Тадея. Частини хреста, на якому був розіп’ятий Ісус, також вважаються реліквіями першого класу.
Реліквія другого класу — це предмет, якого торкався або яким володів святий, наприклад, сорочка чи книга, або ж фрагменти цих предметів.
Реліквії третього класу — це предмети, яких торкався святий, або предмети, які торкалися іншої реліквії. Наприклад, якщо ваша вервиця торкнеться реліквії першого класу — скажімо, кісток святиї Бернадетти Субіру — вона стане реліквією третього класу.
До того ж, декрет 2017 року про реліквії визначив різницю між «значущими» та «незначними» реліквіями. Значущі реліквії — це тіла блаженних і святих, або істотні частини тіл, або зібраний разом попіл, отриманий шляхом їх кремації.
Ці реліквії зберігаються у належним чином запечатаних урнах і мають зберігатися у місцях, які гарантують їхню безпеку і поважають їхню священність.
«Невеликі фрагменти тіла блаженних та святих, а також предмети, які безпосередньо контактували з їхньою особою, вважаються незначними реліквіями», — йдеться в декреті.
Їх також зберігають у запечатаних релікваріях і вшановують у релігійному дусі, уникаючи будь-яких забобонів і незаконної торгівлі.
3.Як відбувається автентифікація реліквій?
Процес автентифікації реліквії першого або другого класу починається з сертифікації єпископа або кардинала. У багатьох випадках реліквії належать дієцезії, до якої належав святий.
Потім, особливо стосовно реліквій першого класу, має бути науково доведено з застосуванням інших критеріїв, що предмет є людськими останками. Це робиться для того, щоб віряни не вшановували фальшиві реліквії.
Процесу офіційного визнання реліквій третього класу не передбачено.
4.Чому католики вшановують реліквії?
Католики вшановують реліквії святих, віддаючи належне способу життя і сміливій вірі святого. Як католики, ми прагнемо самі стати святими і заохочуємо наслідувати життя святих у нашому повсякденному житті.
Святий Єронім, великий біблійний вчений, казав: «Ми не поклоняємося реліквіям, ми не обожнюємо їх, остерігаючись поклоніння створінню, а не Творцю. Але ми вшановуємо реліквії мучеників, щоб краще поклонятися Тому, чиїми мучениками вони є».
Вшановування реліквій — це католицька практика вшанування надзвичайної роботи, яку Бог виконав у житті людини, яка досягла найвищого рівня святості у Католицькій Церкві.
5.Чи відповідає Біблії вшанування реліквій?
Так. У Біблії є кілька випадків, коли люди зцілюються, торкаючись предмета.
У 2 Книзі Царів до тіла чоловіка доторкаються кістки пророка Єлисея, і чоловік повертається до життя. В Євангелії від Матея жінка, яка страждає від кровотечі, зцілюється, торкнувшись краю одежі Ісуса. Люди зцілювалися, а злі духи відступали, коли на людей клали хустки апостола Павла, як написано у Діяннях Апостолів.
6.Чи можуть реліквії творити чудеса?
Важливо розуміти, що хоча реліквії фігурують у багатьох чудесах, Католицька Церква не вірить, що сама реліквія чинить чудо; це робить лише Бог. Реліквія — це засіб, через який може діяти Бог, але тільки Бог є причиною зцілення.
Будь-яке благо, яке виникає за посередництвом реліквії, є Божою справою. Але те, що Бог використовує реліквії святих для зцілення й чудес, свідчить, що Він привертає нашу увагу до святих як до «взірців і заступників» (ККЦ, 828).
7.Чи можна володіти реліквіями?
В ідеалі реліквія має зберігатися у храмі або санктуарії, де її можуть виставляти для публічного вшанування. Однак Церква не забороняє мирянам володіти реліквіями. Їх можна зберігати навіть вдома. До того ж, Церква більше не видає реліквії окремим особам, навіть духовенству. Церква видавє реліквії лише храмам, санктуаріям і ораторіям.
8.Чи можна купувати або продавати реліквії?
Згідно з канонічним правом Католицької Церкви, продаж реліквій першого та другого класу суворо заборонений. Реліквії можуть бути добровільно і безоплатно передавати лише їхні власники, а деякі дуже значущі реліквії, такі як серце, рука тощо, не можна нікому передавати без дозволу Ватикану.
9.Де можна побачити або вшанувати реліквії?
Реліквії зберігаються у храмах і святинях по всьому світу: від парафіяльних церков до всесвітньо відомих соборів. Наприклад, у Венеції в базиліці святого Марка зберігаються мощі євангеліста Марка, а у римській базиліці Святого Хреста з Єрусалима католики можуть вшанувати реліквії Істинного хреста.
Реліквії також часто «подорожують» храмами, щоб вірні могли їх вшанувати.
10.Чи є реліквії Ісуса або Марії?
Реліквій Пресвятої Діви Марії першого класу немає, бо Католицька Церква навчає, що Марія була взята на небеса тілом і душею. Але найвідомішою марійною реліквією другого класу є Її покривало, яке зберігається у Шартрському соборі у Франції.
Подібна ситуація і з Ісусом. Хоча немає тілесних реліквій Христа, який воскрес із мертвих і вознісся на небеса, є фрагменти Істинного хреста, ясел, у яких лежав новонароджений Ісус і фрагменти чорно-білого каменю, які, як кажуть, є частинами колони, при якій Його бичували.
фінансово.
Щиро дякуємо!
