9 грудня — річниця смерті архієпископа Фултона Дж. Шіна, одного з найвидатніших євангелізаторів ХХ століття.
Відомий передусім своєю новаторською роботою на радіо й телебаченні, Шін був також талановитим теологом і письменником. Його перша книга, адаптація його докторської дисертації, містила вступ Г. К. Честертона, а потім він написав ще багато творів, включно зі своїм улюбленим «Життям Христа».
Творчість Шіна, як і його проповіді, сповнена глибоких ідей. У тексті 1935 року під назвою «Містичне Тіло Христове» він пропонує незабутнє тлумачення найбільш священних слів Меси: консекрації хліба та вина, що стають Тілом і Кров’ю Ісуса.
Насамперед Шін вказує на те, що він називає «первинним значенням» слів:
«Коли священник, слухняний наказу нашого Господа на Тайній Вечері “Чиніть це на Мій спомин”, промовляє над хлібом слова: “Це є Тіло Моє”, а над вином — “Це є Кров Моя”, основне їх значення полягає в тому, що субстанція хліба перетворюється на субстанцію Тіла нашого Господа, а субстанція вина — на субстанцію Його Крові. Містично розділений окремими освяченнями, наш Господь таким чином оновлює Жертву Голгофи».
Це те, що ми можемо назвати божественною стороною слів консекрації. Священник, діючи in persona Christi, здійснює Таїнство перетворення, завдяки якому звичайні елементи хліба та вина уможливлюють реальну присутність Христа — з Тілом, Кров’ю, душею і божественністю. «Це» означає перетворення цього «плоду землі і праці рук людських»; «Моє» — голос самого Ісуса; а «Тіло» і «Кров» — це Його євхаристійна присутність, дарована людству.
Наступного року у книзі «Голгофа і Меса» Шін писав: «Він хотів дати нам те саме життя, яке ми вбили; дати нам ту саму Поживу, яку ми знищили; нагодувати нас тим самим Хлібом, який ми поховали, і тією самою Кров’ю, яку ми пролили».
Але є й інший бік цих слів — людський бік. Шін продовжує:
«Та наш Господь не сам. Виноградна Лоза принесла себе в жертву на Хресті; Виноградна Лоза і Гілки тепер жертвують собою на Месі. Первинне значення слів консекрації стосується Виноградної Лози: це Тіло і це Кров Христа, що оновлює Жертву Голгофи. Але вторинне значення стосується Гілок, з’єднаних з Виноградною Лозою, утворюючи Містичне Тіло, в якому Петро і Павло, Марія та Анна, і кожен з нас, членів Церкви, кажуть: “Це Тіло моє; це Кров моя. Я приніс себе у жертву з Тобою у жертвоприношенні; тепер я жертвую себе з Тобою в освяченні».
Тут вертикальний рух освячення зустрічається з горизонтальним, і самодарування Сина Отцю є ще одним самодаруванням: даром людства Синові. Це значення слів вторинне, оскільки воно сакраментально не впливає на божественну присутність. Але для Шіна це дуже реальний і дуже важливий аспект цієї священної молитви. «Це є Тіло Моє» — це голос кожного члена Церкви, який віддає своє життя Богові в одній і тій самій євхаристійній жертві. Шін пише:
«Візьми моє Тіло і мою Кров з собою на Хрест; візьми моє Тіло і Кров з усіма болями, скорботами, муками; з їх здатністю до любові, служіння й покаяння; візьми їх з собою на Хрест, щоб вони об’єдналися з Твоєю Жертвою, яка єдина робить їх прийнятними для Твого Небесного Отця; щоб Ти міг відкупити мене вчинком, як Ти відкупив мене Надією на Голгофі; візьми не лише моє майно, мої титули, моє апостольство, мою ревність, мою енергію, але візьми все, чим я є — саму сутність мого життя — моє тіло; мою кров».
Таким чином, у молитві консекрації на вівтарі божественна і людська сторони віри зустрічаються, а жертва Христа на Голгофі стає єдиним цілим із жертвами Його Церкви у теперішньому часі.
Освячення, як і сама Меса — як і сама Церква — це не просто щось небесне чи просто земне; це втілення спільності обох. Якщо ми розглядаємо божественну сторону без людської, ми втрачаємо драматичне сходження Меси у тимчасовий світ внизу; якщо ми розглядаємо людську сторону без божественної, ми втрачаємо трансцендентний потяг до вічного світу вгорі. Коли ж ми розглядаємо обидва аспекти разом, ми бачимо Totus Christus, «цілковитого Христа», у якому Наречений і Наречена стають однією плоттю.
Шін чудово формулює це зближення:
«Візьми моє тіло і мою кров, зроби їх єдиним цілим зі своєю Жертвою, як крапля води стає єдиним цілим з вином. Володій ними, щоб моє було Твоїм; щоб Небесний Отець, дивлячись на Твою оновлену Голгофу, міг бачити, що є лише одне Тіло і одна Кров, що Тобі належать — [Тіло і Кров] Його Улюбленого Сина, якого Отець так уподобав».
Що б не відбувалося на церковному фронті, богословські й духовні погляди Шіна залишаються скарбом Церкви, до якого можна звертатися, і над яким можна розмірковувати — Церкви, народженої з Євхаристії, та її вічної носійки.
Переклад CREDO за: Catholic World Report
фінансово.
Щиро дякуємо!
