Проповідь отця Миколи Мишовського на суботу ХХVIІ звичайного тижня, рік І (РКЦ).
Так говорить Господь: «Нехай встануть, нехай зійдуть народи в Йосафатову долину! Бо там сяду Я судити всі народи звідусюди. Пускайте в рух серпи, бо жниво доспіло. Ідіть, топчіть, бо винотока повна; бочки переливаються, бо зло їхнє велике! Натовп на натовпі в долині Суду! Бо близько день Господній у долині Суду! Сонце й місяць почорніли, світло зір гасне. І загримить Господь із Сіону, дасть голос свій почути з Єрусалима, і затремтить земля й небо! Але Господь буде прибіжищем для свого люду, і фортецею для дітей Ізрáїля. Ви зрозумієте тоді, що Я — Господь, Бог ваш, що живу на Сіоні, моїй святій горі. Єрусалим буде святим місцем і чужинці не переходитимуть більш через нього. Того часу гори закапають вином солодким, а горби молоком тектимуть, і всі потоки у Юдеї потечуть водою. Джерело з дому Господнього проб’ється і зрошуватиме Шіттім-долину. Єгипет румовищем стане, Едом — безлюдним диким краєм за насильство над синами Юди; за те, що неповинну кров на їхній землі пролили. Юда ж буде заселений повіки, і Єрусалим від роду і до роду. Я відплачу їхню кров, без кари не залишу. І Господь житиме на Сіоні».
Літургійні читання — тут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
