Від 30 листопада по 2 грудня 2025 року Лев XIV перебуватиме в Лівані в межах своєї першої закордонної Апостольської подорожі. «Країна кедрів» має дуже важливе місце у Святому Письмі.
Ліван згадується тільки у Старому Завіті — зате аж 71 раз. Гірський хребет, що займає значну частину його території, пророки описували як один із природних кордонів Обіцяної землі, даної Богом народу Ізраїля. «Кожне місце, куди ступить ваша нога, буде вашим; від пустині до Лівану, від великої ріки Ефрату аж до західного моря йтиме ваша границя» (Втор 11,24) — проголосив Мойсей після втечі народу з Єгипту. Наступник Мойсея, Ісус Навин, включив до цієї території ще «Баал-Ґад у долині Лівану». Хоча розташування цього міста — найпівнічнішої точки земель єврейського народу — достеменно невідоме, кілька гіпотез вказують на південь від долини Бекаа в Лівані.
У Біблії Ліван також часто асоціюється з чудовими кедровими лісами, що покривають схили його гір. Кедр, згаданий у Писанні 75 разів, сьогодні видніє на ліванському прапорі; а в давнину був ключовим економічним ресурсом на Близькому Сході. Саме з ліванських кедрів Соломон збудував Єрусалимський храм — найсвятіше місце стародавнього юдаїзму, як і свій власний палац. Щоб побудувати ці споруди, Соломон відправив десятки тисяч євреїв до ліванського царя Хірама з Тиру, щоб отримати й перевезти дорогоцінну деревину.
Репутація краси ліванських кедрів повторюється в деяких найпоетичніших уривках Біблії. У Псалмі 92 читаємо, що праведник «виженеться вгору, як кедр ліванський», і що справедливі житимуть довго, як дерева, «повні соку та зелені» (див. Пс 92, 13‑15). У Псалмі 104 ліси Лівану стають образом досконалості Божого творіння: «Насичуються дерева Господні, кедри ліванські, що посадив їх. На них гніздяться птиці» (Пс 104, 16‑17).
Ліванський кедр. Фото з Сonifers
Дзеркало Божої могутності
Пророк Ісая бачить у зелених лісах Лівану свідчення природної сили, яку може приборкати лише Бог. «Господь, Бог сил, обіб’є з шумом верховіття; високі на зріст зрубані будуть і найпишніші — принижені. І хащі в лісі під сокирою поляжуть; Ліван із красою повалиться» (Іс 10, 33–34). Так само «голос Господній ламає кедри Лівану» (Пс 29,5), і Його сила змушує їх колихатися, як «колосся» (Пс 72,16). Пророк Єремія стверджує, що Бог може перетворити білі вершини Лівану на безплідну пустелю (Єр 22,6).
У кількох уривках Ліван асоціюється з його фауною: Ісая згадує левів і леопардів, що живуть там у горах. На вершинах Лівану ми також бачимо «орла великого, з великими крильми, з широкими крильми, всього вкритого зозулястим пір’ям», про якого пише Єзекиїл. Орел злетів на «вершок кедра» (Єз 17,3). Однак ця надзвичайна природна сила часто поступається місцем всемогутності Бога: «Не вистачить Лівану на вогнище; тварин його не вистачить на всепальну жертву», — каже Ісая, ще більше звеличуючи велич Бога, яка перевершує навіть «славу Лівану» (Іс 40,16; Іс 35,2).
А в Новому Завіті?
Хоча Ліван прямо в Новому Завіті не згадується, його там теж можна певною мірою «знайти». Місто Кана, де Ісус здійснив своє перше диво, перетворивши воду у вино на весіллі, може відповідати місту Кана (Qana) на півдні Лівану, або ж містам Кафр-Кана та Хірбет-Кана в Ізраїлі.
Археологи не розв’язали цього питання; а ось Антоніо Андарі з Маронітського фонду захищає ліванську гіпотезу. Також він вважає, що Ісус відвідував Ліван і в інших випадках — зокрема, коли зустрівся з ханаанською жінкою. Ця зустріч, на його думку, могла відбутися поблизу Сидона. Окрім того, Андарі стверджує, що Преображення могло відбутися на вершині Хеврона — гори в Голанських висотах, які частково належать Лівану й Сирії (на сьогодні — Ізраїлю, з 2024 року). Однак традиційно місцем Преображення визнається гора Табор в Ізраїлі.
Переклад CREDO за: Каміль Дальмас, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
