З 2 по 7 лютого у Вашингтоні триває Український тиждень. Цей масштабний захід, метою якого є поглиблення стратегічного партнерства, цьогоріч відбувається вже вп’яте і об’єднує понад 2000 політиків, дипломатів, ветеранів і релігійних лідерів.
Як повідомляє «Укрінформ», захід збігається з відзначенням 250-річчя США, а його цьогорічна програма зосереджена на зміцненні зв’язків між Києвом та Вашингтоном у сферах безпеки, віри та захисту людської гідності. Співорганізатором подій виступив Американо-український християнський Альянс, а Римсько-Католицьку Церкву у складі української делегації представляє ординарій Київсько-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький.
Єпископ повідомив, що участь у заходах Українського тижня стала для нього також нагодою особисто зустрітися з Держсекретарем США Марко Рубіо і зазначив, що ця думка виникла у нього, коли він відправляв Святу Месу у парафії, до якої належить Рубіо [який за віросповіданням є католиком]
— Марко Рубіо погодився на цю зустріч. Він був дуже відкритий, — сказав єпископ Кривицький у коментарі для CREDO. — Наша розмова тривала близько півгодини, що дуже багато як для політика такого рівня, і звісно ж, ми говорили про Україну. Від імені нашої Церкви і всього народу я подякував за всю підтримку, яку ми отримуємо від американського народу, і своєю чергою відповів на деякі питання.
Єпископ запевнив, що Держсекретар США насправді дуже обізнаний щодо того, що відбувається в Україні і щодо поточної ситуації на міжнародному рівні, а також розповів про свій символічний подарунок йому.
— Це коробка шоколаду «Millenium», що виготовляється у Дніпрі. Фабрика працює постійно, навіть під час ворожих обстрілів, тож я передав йому ці цукерки як символ нашої незламності. Розумію, що такі високопосадовці напевно не приймають у подарунок продукти, але Рубіо запевнив, що скуштує цей шоколад. Він сказав, що пишається нашою відважністю, і великою мірою наша розмова була присвячена тому, як ми плекаємо цю відважність у Господі, який додає нам сил.
Звісно, я розповів йому про страждання мешканців Києва та інших міст, які зараз потерпають не лише ворожі атаки, а й жахливий холод. Я говорив не як політик — бо я ним не є, — а як душпастир; говорив про наших людей, про страждання, про їхні сподівання й віру. У відповідь я почув слова християнської підтримки: він особисто сказав мені, що щодня молиться за нашу країну і закликав за жодних обставин не втрачати надію. А я запевнив, що ми, своєю чергою молимося за нього і за кожного, хто шукає шляхів справедливого завершення війни.
фінансово.
Щиро дякуємо!
