Цієї неділі, 1 березня 2026 року, Лев XIV відвідав римський район Кватріччоло, який вважається одним із найнебезпечніших.
Папа прибув до парафії Вознесіння Господнього, в якій послуговують отці-серцяни, повідомляє Vatican News.
Папа провідує певні парафії як Єпископ Рима. Кватріччоло — це треті з п’яти його пастирських відвідин, запланованих на час Великого Посту. Центром зустрічі з вірними завжди є Свята Меса; окрім цього, Папа зустрівся з групами парафіян — зокрема, дітьми, які проходять катехизацію, хворими, неповносправними, вбогими, а також із матерями наркозалежних, які відбувають покарання. Одна з них — катехетка в парафії, інша — волонтерка «Карітасу».
Святу Месу разом із Папою звершили кардинал Бальдассаре Рейна, папський вікарій для Римської дієцезії, єпископ Східного сектору Рима Алессандро Зеноббі, троє священників-серцян: настоятель о.Даніеле Каналі та вікарії Стефано Сардіні й Діно Кузмай; о.Еліа Ерколіно — Провінціал серцян у Південній Італії, та о.Ренцо Брена — Генеральний радник згромадження.
Подорож, яка починається зі втрати
Під час проповіді Святіший Отець згадав початок подорожі Авраама, зауваживши, що кожен може розпізнати себе в цій дорозі.
«Життя — це подорож, яка вимагає довіри, уповання на Боже слово, яке кличе нас і часом вимагає залишити все». Подорож Авраама починається зі втрати землі та дому, що «зберігають пам’ятки про його минуле». Але звершенням подорожі є нова земля і незліченне потомство.
«Так і ми, — сказав Лев XIV, — якщо дозволимо вірі покликати нас у дорогу, ризикнути новими рішеннями щодо життя і любові, то перестанемо боятися втратити щось, бо відчуватимемо, що зростаємо в багатстві, яке ніхто не може викрасти».
Найбільша обітниця
Щось подібне пережили апостоли, йдучи за Ісусом до Єрусалима, де Вчитель мав довершити свою місію, віддавши своє життя на хресті, щоб для всіх стати благословенням. Знаємо, який спротив у них викликала ця думка; але вони мусіли зрозуміти, що «бути благословенням можна лише коли здолаємо інстинкт самозбереження та приймемо те, що Ісус доручає в Євхаристійному жесті: бажання жертвувати своє тіло як хліб на поживу — жити й умерти, щоб дати життя».
«Ось що таке неділя: це зупинка в дорозі, яка збирає нас навколо Ісуса. Ісус підбадьорює нас, щоб не зупинятися і не змінювати напрямок. Немає більшої обітниці, немає ціннішого скарбу, як жити, щоб дарувати життя!» — наголосив Папа.
Слухати Ісуса
Ісус бере Петра, Якова та Йоана на гору — розбиває «внутрішню пітьму учнів», поставши перед їхніми очима переображеним, у сліпучому сяйві, в супроводі Мойсея та Іллі, які свідчать, що в Ньому сповняється Писання. І толі Петро знову, як зауважив Папа, стає «речником нашого старого світу», його бажання зупинити все і контролювати. Його пропозиція поставити намети — це бажання припинити подорож, яке веде до розп’яття… Й ось лунає голос Отця, що здається благанням: «Це Син мій улюблений, Його слухайте».
«Цей голос сьогодні лунає для нас: “Слухайте Ісуса!”. І я, мої дорогі, — сказав Лев XIV, — хочу серед вас стати відлунням цього заклику і сказати вам: прошу вас, сестри і браття, слухаймо Його! Він і сьогодні подорожує з нами, щоб навчити нас у цьому місті логіки безумовної любові, відмови від будь-якого захисту, який стає кривдою. Слухаймо Його, увійдімо в Його світло, щоби стати світлом світу, починаючи з мікрорайону, в якому ми живемо. Все життя парафії та її груп існує для цього: це служіння світлу, служіння радості».
Знаки надії
Після Преображення подорож Ісуса не припинилася; і Церква — й ця парафія зокрема — отримує від цього євангельського уривка свою місію.
«З огляду на численні та складні проблеми цієї території, які пригнічують ваше життя тут, вам довірено педагогіку погляду віри, яка преображає все надією, поширюючи захоплення, спільність, креативність як ліки від численних ран цього району». Єпископ Рима назвав парафіян знаками надії, які уприсутнюють світло Преображення. «Під девізом ‘Давайте будувати спільноту’ ця парафія вирушила в подорож, щоби зміцнити почуття приналежності та щирого прийняття кожного, справді кожного! Я радий і закликаю вас: продовжуйте цю подорож вашої відкритості до регіону та зцілення його ран. І я сподіваюся, що інші приєднаються до вас, стаючи тут, у Кватріччоло, закваскою добра і справедливості».
«Перед лицем усього, що спотворює людину і життя, ми не перестаємо звіщати і свідчити Євангеліє, яке преображає і дає життя», — підсумував Святіший Отець.
Ми — світло
Папа прибув до храму Вознесіння пішки, у невеличкій процесії. Так само просто колись до цієї парафії приходив св.Йоан ХХІІІ, про що свідчить фотографія на стіні парафіяльної зали, зроблена 1963 року.
Після богослужіння, на зустрічі з парафіянами, він високо оцінив ініціативу груп «Magis», створених настоятелем за натхненням «Духовних вправ» св.Ігнатія Лойоли. Папа назвав їх «стимулом для підлітків подолати посередність, обравши мужнє, автентичне та добре життя, яке знаходить у Ісусі свого ‘Magis’ par excellence». Ця пастирська праця також натхнена словами, які сам Лев XIV сказав до молоді під час Ювілею минулого серпня на Тор Вергата: «Майте мужність робити складний вибір». Цю фразу молодь «Magis» написала високо на стіні в парафіяльній залі, де вони зустрічаються, щоб постійно пам’ятати про неї.
«Ви — знаки надії», — заохотив їх Понтифік.
Меса завершилася вже в сутінках; після прощання на подвір’ї храму геть стемніло. Темрява і вологість — постійні ознаки Кватріччоло. Раптом маленький хлопчик голосно звернувся до свого тата: «Папа сказав, що ми — світло!»
«Так, — підтверджує парафіянин. — Ми — світло».
фінансово.
Щиро дякуємо!
