Що святий Августин писав про любов? Як він розумів послання святого Йоана і як втілював у життя заповідь Ісуса — любити Бога та ближнього?
Хай би що ви робили — робіть це з любові
Якщо розглянемо різні мотиви поведінки, то побачимо, що одна людина сувора з любові, а інша — добра з беззаконня. (…) Багато вчинків, які здаються добрими, не вкорінені в любові. Навіть тернина має квіти. Є речі, які здаються суворими й жорстокими, але вони робляться з любові, щоб відновити дисципліну. Тому раз і назавжди отримуєте коротку заповідь: люби і роби що хочеш.
Якщо мовчиш, мовчи з любові;
якщо говориш, говори з любові;
якщо застерігаєш, застерігай з любові;
якщо прощаєш — прощай з любові.
Нехай корінь любові буде в тобі,
бо з цього кореня не може вирости нічого, крім добра.
Коментар до Першого послання Йоана, VI,8.
Розширюй свою любов
Дехто з вас, можливо, дивувався, чому Йоан майже невпинно радить братню любов. Він каже: «Хто любить брата свого» (1Йн 2,10), а за мить додає: «А ось Його заповідь: вірувати в ім’я Його Сина Ісуса Христа й любити один одного, як Він дав був нам заповідь» (1Йн 3,23). Він не перестає нагадувати про братню любов, тоді як любов до Бога — тобто любов, якою ми повинні любити Бога, — з’являється в його посланнях рідше, хоч він і не оминає її повністю. Натомість любов до ворогів не згадується майже в усьому посланні. Хоча він так наполегливо навчає і радить любов, та жодного разу не каже любити ворогів. Натомість він каже: любіть братів ваших.
У Євангелії написано: «Коли ви любите тих, що вас люблять, то яка вам за це нагорода? Хіба не те саме й митарі роблять?» (Мт 5,46). Чому Йоан так наполегливо рекомендує братню любов як шлях до досконалості, якщо Господь навчає, що замало любити тільки братів, але треба любити навіть ворогів?
Той, хто вміє любити своїх ворогів, не занедбує любові до братів. Він радше має чинити, як вогонь: спочатку охоплює те, що близьке, а потім поширюється. Брат для тебе ближчий за будь-кого іншого. А незнайомець, який не є твоїм ворогом, ближчий тобі, ніж ворог, який на тебе нападає.
Тож розширюй свою любов на тих, хто тобі найближчий, але не вважай, що це вже все. Якщо ти любиш лише тих, хто близький, — ти, по суті, любиш себе. Іди далі: люби тих, кого ти не знаєш і хто нічого тобі не зробив. А потім іди ще далі: люби також і своїх ворогів. Це, безумовно, те, чого вимагає від тебе Господь.
Коментар до Першого послання Йоана, VIII,4.
Любов передбачає доброзичливість
Будь-яка любов передбачає певну доброту до тих, кого ми любимо. Бо ми ж не любимо людей так, як ненажера любить дроздів. Він каже, що «любить» їх; але він любить їх для того, щоб убити і з’їсти. Він каже, що любить — і він їх справді «любить», — але для того, щоб їх більше не було; він любить їх, щоби знищити. Все, що ми любимо як їжу, — любимо для того, щоб це споживати, поглинати і черпати з цього силу. Тож чи повинні ми любити людей таким чином — немов щоб «пожерти» їх? Зовсім ні!
Є також дружба, що корениться в доброзичливості — такій, яку ми часто даруємо тим, кого любимо. А якщо нема чого дати? Самої доброзичливості достатньо для тих, хто любить. Бо ж не можна бажати, щоб нужденні існували тільки для того, щоб ми могли чинити діла милосердя.
Читайте також:
11 натхненних цитат святого Августина
Ти годуєш голодного хлібом — і все ж наскільки краще було би, якби ніхто не голодував, навіть якби ти не мав кому послужити. Ти одягаєш нагого — а наскільки краще було б, якби всі були одягнені, і таких страждань більше би не було. Ти ховаєш мертвих — а наскільки краще було б, якби настало життя, коли ніхто більше не помирає. Ти примирюєш посварених — о, нехай би настав мир вічного Єрусалима, де ніхто не воюватиме.
Це обов’язки, пов’язані з конкретними потребами. Як не буде нужденних — діла милосердя припиняться. Але чи зникне тоді любов? Зовсім навпаки: любов до людини, яка нічого не потребує і якій ти нічого не можеш запропонувати, є чистішою та набагато більше справжньою.
Якщо позичаєш комусь у нужді — може з’явитись бажання почуватися вищим, ніби він тобі щось винен, — саме тому, що ти йому допоміг. Він був у потребі, ти дав; тож тобі здається, що стоїш вище. Радше прагни рівності, щоб ви обидва були підкорені одному Господу, якому подавати неможливо.
Коментар до Першого послання Йоана, VIII,5.
Люблячи ворога, любиш брата
Тож будьте милосердними та співчутливими, бо коли любите ворогів — насправді любите братів. Не думайте, що Йоан пропустив тему любові до ворогів: він говорив про неї, коли писав про братню любов.
Питаєш: як маю любити братів? Я відповім: а подивись, навіщо любити ворога. Нащо його любити? Чи для того, щоб він був здоровим у цьому житті? А що як здоров’я йому не допоможе. Чи для того, щоб був багатим? Що як багатство його засліпить. Чи щоб він одружився? А що як у шлюбі він не буде щасливим. Чи щоб він мав дітей? А що як вони виявляться поганими людьми?
Усе те добро, якого ти — як вважаєш — мав би бажати своєму ворогові, бо його любиш, — швидкоплинне. Краще прагни, щоб він разом з тобою осягнув життя вічне і став твоїм братом. А якщо ти, люблячи свого ворога, бажаєш, щоб він став твоїм братом, то, люблячи його, ти любиш свого брата. Любиш у ньому не те, чим він є зараз, а те, чим ти прагнеш, щоб він став.
Коментар до Першого послання Йоана, VIII,10.
фінансово.
Щиро дякуємо!
