Час від часу з’являються повідомлення про злодіїв, які викрадають дарохранительниці або циборії, які містять освячені Гостії — Євхаристію.
Злочинці не завжди мають на меті використати їх, скажімо, у сатанинській «чорній месі»; часто вони просто хочуть продати золото задля наживи.
У таких випадках злодії просто викидають Гостії, не переймаючись тим, куди вони впадуть.
Одна з таких найвідоміших крадіжок призвела до євхаристійного чуда в Сієні. Чудо сталося 14 серпня 1730 року; згідно з повідомленнями, злодії проникли в базиліку і викрали дарохранительницю, в якій була 351 освячена Гостія. Через три дні всі вони з’явилися у скриньці для пожертвувань санктуарію святої Марії з Провенцано — храму, звідки їх і забрали.
Катехизм Католицької Церкви пише:
«Євхаристійна присутність Христа розпочинається з моменту освячення і триває доти, доки існують євхаристійні види. Цілий Христос присутній у кожному з євхаристійних видів і є цілий у кожній їх частині, так що ламання хліба не ділить Христа.
У відправі Служби Божої ми виражаємо нашу віру в дійсну присутність Христа під видами хліба і вина, зокрема, клякаючи на коліна або низько схиляючись на знак почитання Бога. «Католицька Церква виявляла і продовжує виявляти культ поклоніння, який належить до таїнства Євхаристії, не лише під час відправи Служби Божої, але і поза нею, як найстаранніше зберігаючи освячені Дари, виставляючи їх вірним для врочистого вшанування, носячи їх у процесіях» (ККЦ 1377-1378)
Звісно, акти осквернення жахливі, і ми можемо відчувати бажання виплеснути гнів на того, хто вчинив такий злочин. Проте Бог Своєю безмежною силою нікого не карає миттєво. Він не посилає блискавок, щоб убити того, хто кидає Його в стічну канаву.
Чому так?
По-перше, той факт, що Ісус дозволяє собі прийняти подобу хліба та вина, має нагадувати нам про подію, з якої все почалося. Ісус добровільно дозволив своїм власним творінням стратити себе.
Він став подібним до «ягняти, що йде на забій», не чинячи опору, а просто приносячи себе як чисту жертву за наші гріхи. Тоді як Петро вихопив меч, Ісус розкрив обійми і запросив охоронців взяти Його в полон.
Кожного разу, коли Гостію оскверняють, це має викликати в нашій свідомості думку про Страсті Ісуса і про те, яку роль наші гріхи відіграли в Його болісних стражданнях. У наш час це може бути злодій, який викидає Ісуса в багно, але це ми прибили Його до хреста. Повідомлення про такі зловживання — це заклик до покаяння.
По-друге, акт осквернення також має нагадувати нам про безмежне Боже милосердя. Щоразу, коли ми чуємо про акт осквернення, замість того, щоб просто гніватися на злодія, нам слід зазирнути всередину самих себе. Ми розіп’яли Ісуса, а Він пропонує нам шанс примиритися з Ним. Він має повне право покарати нас, але натомість у милосерді простягає нам руку.
На практичному рівні, коли Євхаристію викрадають, керівники місцевих Церков зазвичай закликають злодіїв повернути Пресвяте Таїнство, навіть без золота чи дорогоцінних металів. Зрештою, ці речі можна замінити, і вони ніщо порівняно зі скарбом, який вони містять.
Крім того, місцевий єпископ зазвичай проводить Меси відшкодування за богохульство, щоб дати вірянам особливу можливість висловити свою любов і відданість Ісусу, якого так сильно зневажили у їхній місцевості. Будівля храму і вівтарі також можуть бути церемоніально очищені, якщо відбулося руйнування або осквернення.
фінансово.
Щиро дякуємо!
