1 квітня Конституційний суд Чеської Республіки визнав, що окремі частини договору між Чехією та Святим Престолом суперечать чеській конституції, а тому документ не може бути ратифікований, повідомляє EWTN News.
«Ми не згодні з рішенням більшості суддів Конституційного суду, але приймаємо його», — зазначила у пресрелізі Конференція єпископату Чехії. Духовенство вважає позитивним той факт, що суд не відкинув саму ідею договору, а лише обмежився зауваженнями до окремих його частин.
Угоду з певних юридичних питань підписали у 2024 році державний секретар Ватикану кардинал П’єтро Паролін і тогочасний прем’єр-міністр Петр Фіала. Згодом її схвалили обидві палати парламенту країни і передали на підпис президенту.
Однак група сенаторів подала скаргу до Конституційного суду, який 1 квітня заявив про проблематичність двох пунктів угоди.
У рішенні сказано, що цей конкордат дав би католицьким організаціям «потужний інструмент для приховування своїх документів». Суд пояснив, що церковні архіви є важливою частиною культурного надбання та історії, але угода звільнила б Католицьку Церкву від обов’язку дотримуватися закону про архіви, який при цьому залишився би обов’язковим для всіх інших конфесій.
Друге заперечення стосується таємниці сповіді. Угода передбачала її абсолютний характер без жодних винятків, що, на думку суду, є «явним порушенням нейтралітету держави і принципу рівного ставлення до різних церков».
Суд зауважив, що сторони договору трактували цей пункт по-різному, і додав, що таємниця сповіді виявилася би захищеною сильніше, ніж професійна таємниця (наприклад, адвокатська чи лікарська).
Окремі думки суддів
Троє з 15 суддів Конституційного суду висловили незгоду. Вони вважають, що суд не розглянув важливі заперечення сенаторів щодо «нібито привілейованого становища Католицької Церкви у наданні духовної опіки в різних установах (наприклад, лікарнях або в’язницях)».
Водночас вони визнали, що Святий Престол є суб’єктом міжнародного права, який Чехія визнала, і це є об’єктивною причиною для особливого ставлення до Католицької Церкви в певних питаннях. Вони стверджували, що два згадані «проблемні» пункти насправді не суперечать конституції.
Ще двоє суддів висловили власні окремі позиції. Один із них, суддя Томаш Лангашек, заявив, що «різні думки суддів свідчать про можливість раціонального тлумачення угоди, яке би жодним чином не порушувало конституційний лад».
Він назвав це рішення «докорінною зміною ролі Конституційного суду». На думку Лангашека, суд виступив проти наміру парламенту закріпити на міжнародному рівні вже наявні стандарти захисту релігійних свобод.
«Юридична поразка для тих, хто цінує релігійну свободу»
«Для когось це політична перемога, а для вірян і невіруючих, які вважають релігійну свободу важливою цінністю — це юридична поразка», — прокоментував Якуб Кржиж, юрист і викладач Католицького теологічного факультету Карлового університету в Празі.
Водночас він вважає, що відсутність угоди не є трагедією ні для релігійної свободи, ні «для католиків, яким, зрештою, завжди краще, коли держава не надто з ними зближується».
Експерт підкреслив, що пропозиція «не мала би шансів на успіх, якби президент Чехії Петр Павел не втрутився і не висунув нові аргументи», наприклад, про те, що угода суперечить суверенітету держави та її світському характеру.
За словами Кржижа, підготовлена угода була «бідною за змістом і майже нічого не змінювала», оскільки чеська сторона не намагалася домовитися про щось більше, ніж уже є сьогодні. Документ мав радше символічне значення.
«Велике розчарування»
Отець Іржі Раймунд Третера, професор канонічного права, назвав це рішення «великим розчаруванням» і «прикрою подією».
Щодо таємниці сповіді, він зазначив, що угода не змінила би поточну ситуацію, але дала би вірянам гарантію, що ці права не можна буде легко скасувати, якщо до влади прийдуть сили, ворожі до релігії.
Третера також вважає, що Конституційний суд ненавмисно зашкодив екуменічному руху. Суд стверджував, що угода порушує рівність церков, хоча, за словами священника, представники некатолицьких громад з цим не згодні.
Кржиж уточнив, що некатолицькі церкви не виступали проти конкордату, а багато хто навіть вітав його, вбачаючи в ньому стабілізатор релігійних свобод.
Тепер єдиний шлях — «починати переговори спочатку», оскільки це міжнародний договір, у якому не можна просто викреслити речення, як у звичайному законопроєкті. Проте юрист скептично ставиться до того, що Ватикан піде на ризик ще одного «конфузу», оскільки Чехія показала себе «досить ненадійним міжнародним партнером».
фінансово.
Щиро дякуємо!
