Чи може людина, яка переживає великі труднощі, а іноді навіть трагедію, бути внутрішньо щасливою? Чи може людина, яка теоретично — в людському сенсі — має все, відчувати глибокий смуток?
Моя думка, що відповідь — «так», в обох випадках. Слова Карло Акутіса проливають світло на те, чому це можливо.
«Сум — це погляд, скерований на себе. Щастя — це погляд, скерований на Бога».
Коли я читаю ці дві короткі фрази, сказані молодим італійським святим, який народився всього на два роки раніше за мене, — починаю розмірковувати, що таке сум і щастя, і як інтерпретувати ці стани в сучасному світі.
Погляд, скерований на себе
Господь Ісус прийшов у світ, щоби спасти кожного з нас — індивідуально й особисто. Він помер на хресті, щоби стерти мої гріхи — ваші теж, — цілком конкретні гріхи. Кожна людина має велику цінність і гідність, бо сам Бог заплатив за неї величезну ціну.
Потрібно усвідомлювати цю цінність — і права, що з неї випливають. Для нас також було би добре любити себе. Однак це не повинно провадити до зосередженості виключно на собі, оскільки ми можемо впасти в егоїзм — який, на моє переконання, є однією з головних причин смутку.
Егоїстична позиція ставить мене в центр уваги, нищить любов до інших і до Бога (як можна любити ще когось, якщо думаєш лише про себе?). Це, своєю чергою, призводить до втрати справжнього джерела щастя: стосунків. Спочатку — наших стосунків із Богом, потім — стосунків з іншими. Святий Павло писав про велику цінність любові у відомому уривку з Першого послання до Коринтян (13,1‑3). Бог створив людей для стосунків. Він глибоко вкоренив це бажання в нашій природі. Любов — це стосунки, а не самозахват.
У цьому контексті цитата Карла Акутіса: «Сум — це погляд на себе» підкреслює серйозну небезпеку егоїзму. З одного боку, егоїзм може до певної міри сприяти багатьом успіхам, таким як гроші, слава чи соціальне становище; але, з іншого боку, він позбавить нас найважливішого: любові та стосунків. Їхня відсутність робить нас глибоко нещасними. Тому будьмо обережні, щоб не потрапити в пастку егоїзму й самозакоханості. Пам’ятаймо також слова Господа Ісуса, записані в Діяннях апостолів: «Більше щастя — давати, ніж брати».
Читайте також:
Дороговкази Карло Акутіса: як жити святою молодістю
Погляд, звернений до Бога: джерело щастя
Якщо простежити історію світу — стане очевидним, що люди прагнуть щастя й самореалізації. Поняття щастя розумілося і розуміється по‑різному. Однак я вважаю, що насправді щасливу людину відзначає глибокий спокій, якого не порушують життєві труднощі.
Пам’ятаю, як відвідав чернечу спільноту, харизмою якої є богопосвячене життя в серці великих міст. Ідеться про те, щоби створити молитовні простори в мегаполісах, куди мешканці можуть потрапити. Я провів кілька днів у цій спільноті. Реально відчув погідний спокій цих людей. Вірю, що це випливало з їхніх глибоких стосунків з Богом.
Такий мир — чудовий, важливий, але не єдиний плід життя близько до Бога. Бог кличе нас і запрошує до надзвичайних завдань. Тільки Він знає, які бажання сам вклав у наші серця і як вести нас через життя, щоб ми могли бути насправді щасливими та сповненими. Щоб це сталося, треба дозволити Богові вести себе і постійно звертати свій погляд до Нього.
Читайте також:
«Перлини» Карло Акутіса: 15 незвично зрілих цитат молодого блаженного
Як жити повноцінно?
Тож що ми можемо зробити, щоб увійти в глибокі й невимовно блаженні стосунки з Богом і жити повноцінно? Як нам спрямувати свій погляд на Нього?
Ось поради, які пропонує святий Карло.
1.Прагнення святості. Вкрай важливо, щоб ми ніколи не втрачали з поля зору мету нашого життя. Ця мета — святість і вічна радість перебування з Богом. Ми повинні прагнути святості всім серцем або принаймні палко молитися Богові про таке бажання.
2.Євхаристія. Карло Акутіс намагався щодня відвідувати Святу Месу, яку називав «автострадою до неба». Святе Причастя —– це справжня їжа та зміцнення на шляху до святості. Його треба сприймати не як нагороду за добре життя, а як необхідне підсидення, без якого ми не досягнемо мети. Якщо є така можливість — стараймося приступати до Причастя частіше, ніж лише по неділях.
3.Розарій. Це прекрасна споглядальна молитва, під час якої ми разом із Марією розмірковуємо над великими таємницями нашої віри. Хоча розарій може здатися монотонним і в цій молитві легко потрапити в пастку поверхового бурмотіння почергових «десяточків», — варто спробувати глибше зануритися в молитву й відчути, як сильно Розарій наближає нас до Ісуса.
4.Святе Письмо. Сторінки Біблії містять живе Боже слово, по яке ми можемо сягати щодня, прочитуючи його в контексті нашого життя. Саме через своє слово Бог підтримуватиме нас, наставлятиме і показуватиме великі справи, для яких ми були створені. Спробуймо знайти хоча б хвилинку для щоденного читання Біблії.
5.Сповідь. Карло Акутіс практикував щотижневу сповідь. Це показує, як сильно він прагнув, щоби жоден гріх — навіть найменший — не відлучував його від Бога. Дотримуючись поради молодого святого, варто регулярно приступати до Таїнства покаяння і примирення. Також добре розрізняти частоту сповіді, яка буде найкращою для нас. Порада сповідника в цьому питанні може стати доброю поміччю.
6.Зречення. Варто вирішувати й виконувати невеликі зречення — жертви заради інших. Таке ставлення є активною практикою любові до ближнього й надійним шляхом зростання у святості. Як це зробити? Присвятіть свої щоденні труднощі й страждання Богові й так моліться про благодаті для інших. Також можна займатись волонтерством у вільний час або фінансово підтримувати благодійні організації.
7.Дружба зі своїм ангелом-хранителем. Дуже добрим є потоваришувати зі своїм ангелом-хранителем — сильним союзником кожної людини на шляху до святості. Часто просіть його про допомогу у ваших звичайних (і незвичайних) справах.
Як бачите, всі перелічені методи — прості (не плутати зі словом «легкі»). Ви можете почати їх впроваджувати вже зараз. Тож беріться до діла! Ставки тут максимально високі. Добре пам’ятайте слова святого Карло: «Сум — це погляд на себе. Щастя — це погляд на Бога». Надихайтеся його прикладом. Як і він, живіть повноцінним життям і розвивайте свої захоплення — але, понад усе, постійно звертайте свій погляд до Бога.
Уривок із книжки «Божий вплив. 14 днів з Карло Акутісом» о.Маріуша Дзедзіневича
фінансово.
Щиро дякуємо!
