Під час молитовного чування в Барселоні Святіший Отець сказав: людина може переживати «ніч віри», кризи та поразки, — але цей період має стати благословенням, простором для відродження й нового життя.
«Ми, як і Никодим, — нічні мандрівники. Цей євангельський образ насамперед несе нам послання про життєвий шлях». Цими словами Лев XIV привітав учасників молитовного чування, яке 9 червня 2026 року відбулось на Олімпійському стадіоні імені Луїса Компаніса в Барселоні. Зустріч, що зібрала десятки тисяч учасників, включала діалог Святішого Отця з молоддю, слухання Божого слова та проповідь. Цією подією завершився четвертий день Апостольської подорожі в Іспанію, повідомляє Vatican News.
Роздумуючи над євангельським уривком про Никодима, Папа зазначив, що «наш шлях, наші бажання і все, що ми щоденно переживаємо, у радощах і поразках, у прагненнях і планах, є виявом нашого постійного пошуку». Він підкреслив, що «ми жебраки любові, голодні й спраглі істини; ми шукаємо повного сенсу, який би нас підтримував, підбадьорював і допомагав зрозуміти таємницю нашого життя».
Єпископ Рима заохотив поступово, маленькими кроками, вести діалог із напівтемрявою нашої людської природи. «Нам бракує повної істини; ми не знаємо до глибини таємниці самих себе та справжнього обличчя інших; не завжди вдається осягнути приховану істину навколишньої дійсності та подій, що постають перед нашими очима. Ми шукаємо світла, яке осяє шлях».
Христос завжди перебуває з нами
Однак образ Никодима також говорить нам про шлях віри. Цей шлях не є паралельним до нашого людського буття: ці дві дороги завжди переплітаються. В євангельському уривку читаємо: «Бог так полюбив світ, що послав нам свого Єдинородного Сина — і в Ньому назавжди з’єднався з нашим тілом». Перебуваючи поруч з Отцем, Христос перебуває і поруч із нами. Отож «щоразу, коли таємниця нашого життя розкривається у світлі нового дня, в усьому, чим ми є і що робимо, — ми перебуваємо в присутності Бога і під Його вічним захистом».
Святіший Отець наголосив, що «іноді ми переживаємо ніч віри, важкість віри, духовну втому, відчуття власного безсилля перед покликом Євангелія, гіркоту невдач і страх не виправдати очікувань».
«Ночі» знімають релігійні маски
Никодим навчає нас, що ці «ночі», які супроводжують наше життя, шлях віри та історію, в якій ми живемо, насправді є благословенним простором для відродження, лоном, що народжує завжди нове життя. «Ці ночі розкривають нас і повертають до суті; вони знімають з нас людські та релігійні маски, які ми носимо вдень, щоб нас не впізнали або щоби створити про себе інший образ, ніж той, якими ми є», — сказав Лев XIV. Однак вони повертають нас до смирення, щоб ми могли дивитися на себе в істині, без впевненості в тому, «що наш шлях уже завершений і що ми прямуємо вперед так, ніби маємо ясне світло на все, на всіх і навіть на Бога».
Папа також вказав, що цей «порожній простір», який створює ніч, — навіть коли він постає у формі страждання чи незадоволення, розчарування чи зневіри, — може стати нагодою до нового життя, зміни й оновлення та «народження з висоти», як каже Ісус до Никодима. «Бог насправді прийшов не щоб судити світ із його гріхом та ніччю його невірності, але послав свого Сина, щоби спасти цей світ, щоб дати йому вічне життя».
«Ніч» — це не знак поразки
Святіший Отець заохотив не засуджувати «ночі»: ані ночі нашого життя, ані ночі Церкви, ані ночі суспільства довкола нас. Навпаки, «вночі ми маємо вирушати в дорогу, як це робить Никодим; продовжувати звертатися до Господа, відкриватися на вітер Святого Духа, щоби сприймати ніч уже не як знак поразки, а як початок нового життя», — навчав Папа.
Він закликав, щоб, «думаючи про особистий шлях, про ночі церковного шляху та Іспанії, її міст, її давньої та нової бідності, її суспільства й культури, запитувати себе: які ночі ми переживаємо? Що вони нам підказують?» Папа заохотив дивитись на реальність, у якій живемо, й запитувати себе: «Хто ми такі? Що ми покликані змінити? Де маємо оновитися, в якому напрямі хочемо йти, яке суспільство хочемо побудувати?»
Ставити запитання й вести діалог
Лев XIV закликав і надалі шукати, ставити запитання і вести діалог із Богом та між собою, не зважаючи на «ночі». Він заохотив спільно прямувати у вірі, яка поєднує різноманітність наших поглядів і почуттів, щоб шукати істину, яка веде нас до спільного блага.
Папа побажав, щоб Іспанія стала гостинним місцем для всіх, де кожного поважають у його людській гідності й люблять таким, яким він є. Він заохотив відкритися на дар Святого Духа й шукати Господа за прикладом Никодима. Так «ми відчуємо в собі нове життя, благословенну присутність, безкорисливу любов, яка допоможе нам перейти від ночі до світла», — сказав на завершення Лев XIV.
фінансово.
Щиро дякуємо!
