Примушування лікарів до евтаназії ранить їхні сумління й порушує довіру, яку до них мають пацієнти.
Керівники 150 католицьких медичних закладів у Франції звернулися з драматичним закликом шанувати їхню особливу місію щодо хворих, інвалідів та людей похилого віку: «Дозвольте нам і далі полегшувати страждання, а не завдавати смерті».
Це примус і порушення свободи совісті
Закон про кінець життя, ухвалений у Франції 15 липня 2026 року, зобов’язує всі медичні заклади погоджуватись на асистоване самогубство та евтаназію. Підписанти звернення зазначають, що примус виключає добровільну згоду і ламає сумління, завдаючи етичної шкоди. Працівники католицьких медичних закладів зобов’язалися допомагати своїм пацієнтам до кінця, не завдаючи їм смерті. Однак тепер вони мимоволі стануть співучасниками в діях, які порушують їхні цінності й принципи; медики стануть частиною переконування людей у складних ситуаціях, нібито вони є тягарем і їхня смерть принесе полегшення близьким чи суспільству.
«Ми знаємо, як реагувати на найскладніші випадки»
Керівники католицьких лікарень та будинків для людей похилого віку запевняють, що їхній персонал не ігнорує складні випадки. Навпаки, саме ці медики знають, як на таке реагувати, завдяки своєму великому досвіду в паліативній допомозі. Вони підходять до своїх пацієнтів з особистою відданістю. Це не лише полегшує біль, а й допомагає відкрити красу і сенс життя, попри інвалідність, хворобу чи похилий вік.
«Нам потрібні відповідні ресурси, свобода, креативність і визнання, щоб могти дедалі краще відповідати на потреби тих, хто страждає, хто звертається до нас і довіряє нам. Дозвольте нам полегшити страждання, не завдаючи смерті», — просять керівники католицьких медичних закладів.
фінансово.
Щиро дякуємо!
